Протистояння у Маріуполі — епізод війни на сході України, коли місто Маріуполь Донецької області протягом місяця перебувало під контролем бойовиків самопроголошеної «Донецької народної республіки».
Передумови
У період Євромайдану жителі Маріуполя брали участь в заходах як в підтримку Євромайдану, так і в підтримку В. Януковича. Після усунення Януковича від влади, у Маріуполі розгортаються мітинги з вимогою непокори київській владі.
Починаючи з 1 березня в таких акціях бере участь місцева організація Комуністичної партії України та активно використовуються російські прапори. Найбільш масштабними були акції 1 березня, 5 березня, 8 березня. На противагу, у місті відбувалися й мітинги за збереження цілісності України, зокрема 2 березня, 5 березня.
15 березня, в переддень Кримського референдуму, аналогічна пропозиція щодо проведення референдуму була озвучена і на мітингах в Маріуполі, серед організаторів якого була місцева організація Комуністичної партії України та російський блок. Починаючи з цього дня учасники проросійських мітингів починають вдаватися до силових акцій.
Проголошення Донецької народної республіки
Проголошення так званої «ДНР» 6 квітня в Донецьку спричинило різну реакцію мешканців Маріуполя. Частина з них безпосередньо брала участь захопленні донецької облради, інша частина 9 квітня провела мітинг у підтримку цілісності України. Цього ж дня відбулася хода з прапорами України на підтримку соборності країни. За соборність України висловився також міський голова Юрій Хотлубей.
13 квітня 2014 року, на 6-й день після проголошення «ДНР» у Донецьку, бойовики «ДНР» за бездіяльності правоохоронних органів захопили будівлю міської ради і вивісили на її даху прапор терористичної організації «ДНР». Того ж дня бойовики здійснили напад на мітинг прихильників соборності України, в результаті чого 9 з них потрапили до реанімації.
Визволення міста 13 червня
План-схема операції з визволення Маріуполя / книга Миколи Кравченка “Визволення Маріуполя”, видавництво “Орієнтир”, 2018
На нараді МВС 12 травня за участі міністра внутрішніх справ А. Авакова, голови Донецької обласної державної адміністрації С. Тарути, першого заступника голови Донецької обласної державної адміністрації А. Ніколаєнка, радника міністра внутрішніх справ А. Геращенка обговорювались питання звільнення міста за повного паралічу силових структур і відсутності боєздатних підрозділів. Було вирішено, що звільнення Маріуполя наявними силами ЗСУ, НГ неможливе, а єдиним виходом є доукомплектація та озброєння батальйону «Азов».
Бійців «Азов» перевели в Бердянськ, де вони доукомплектуватись, доозброїтись, оформили документи й провели вогневу підготовку.
Остаточною датою початку звільнення було визначено 13 червня. До цієї дати «Азов» встиг підготувати одну бронемашину “Пряник” — вантажівку КАМАЗ із встановленими НСВ-12,7 «Утьос». На полігоні в Бердянську «азовці» створили макет укріпрайону терористів у Маріуполі і відпрацьовували роботу штурмових груп.
У ході зачистки Маріуполя від бойовиків ліквідовано їхні ключові опорні точки, знищено техніку та відновлено контроль над усіма захопленими спорудами, зокрема будівлею міської ради, ПТУ, тощо. За повідомленням речника міністра внутрішніх справ Антона Геращенка місцеві жителі не чинили спротиву діям сил АТО, хоча представники КПУ закликали їх вийти на вулиці, щоб захистити сепаратистів. По закінченні операції розпочався демонтаж барикад.
З 2016 року, офіційно, щороку 13 червня в Україні відзначається День звільнення Маріуполя від проросійських терористів.
7 річниця визволення Маріуполя (2021)
джерела:
- https://azov.org.ua/about-azov/
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Протистояння_в_Маріуполі_(2014)
- https://uk.wikipedia.org/wiki/День_звільнення_Маріуполя_від_проросійських_терористів
- https://kolrda.gov.ua/news/13-chervnya-den-vyzvolennya-mariupolya-vid-rosiyskykh-okupantiv