полковник Корпусу Січових стрільців. Київ, 1918
14 червня 1891 року – у селі Зашкові, Львівська область, народився Євген Коновалець, один із борців за незалежність України в ХХ ст. Він створив і став командиром найбоєздатнішої військової частини Армії УНР – корпусу Січових стрільців, став засновником Української Військової Організації (УВО), очолив Організацію Українських Націоналістів (ОУН).
Цитати Євгена Коновальця
- „У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю.“
- „Волі українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців.“
- „Шлях до вільного Львова лежить через вільний Київ.“
- „Супротиви, які зустрінемо на нашому шляху, будуть велетенські. Бо ж віднова Соборної Української держави сама собою однозначна з ліквідацією московської імперії, як і польського історичного імперіалізму, спричинить таку докорінну перебудову цілого Сходу Європи і великої частини Азії, що це з конечности вплине не менш глибоко й на політичний вигляд всієї решти світу.“
- „Як довго не буде самостійної Української держави, так довго не буде порядку в Європі, всі союзи будуть нереальними.“
- „Наше громадянство дезорієнтоване, поділене на ріжні табори, зневірене дотеперішніми невдачами, є дуже доброю почвою для всякого роду авантюризмів… Про занепад нашої організації свідчить передовсім недостача хоча би примітивного порозуміння…“
- „У великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору: або бути творцями, або жертвами історії.
- „Говорити треба…до тих, що хочуть чогось навчитися, хочуть набути знання, а не до тих, які вважають, що вони вже знання мають і можуть давати іншим лекції.“
Освіта
Батько, Михайло Коновалець, був директором народної школи в Зашкові, мама Марія, з дому Венгриновських, викладала в ній шиття, медицину та правила гігієни. Великий вплив на формування світогляду Євгена мали і два батькових брати-священники: отець Володимир Коновалець, парох села Малехів, та отець Орест Коновалець, парох села Страдче. Вони були активними в українському житті, намагалися нести людям просвіту та самоусвідомлення.
Початкову школу закінчив у рідному селі. Навчався в українській Академічній гімназії у Львові, де його улюбленим вчителем був один з головних пропагандистів «тіловиховання» в Галичині та блискучий германіст Іван Боберський.
З 1909-го вивчав право на правничому факультеті Львівського університету, паралельно пройшовши ще й повний курс історії України під керівництвом професора Михайла Грушевського.
Громадська активність
Ще зі студентських років проявляв активну громадську позицію: бере участь у студентському русі, долучається до культурно-просвітницької діяльності львівської «Просвіти», стає членом «Академічної громади», бореться з москвофільством, відкриває хати-читальні, осередки «Просвіти» та товариства «Сокіл-батько» у рідному Зашкові та довколишніх селах. У 1913 році його на короткий час арештовують за участь у студентських акціях з вимогою відкриття українського університету у Львові. В цей же час він вступає до Української національно-демократичної партії.
Перша світова війна
У 1914 році – мобілізований до австрійського війська, як солдат. У червні 1915 року під час бою на горі Маківка потрапив у російський полон, з якого у червні 1917 року втік.
Січові Стрільці
Першою світовою війною молодий лейтенант австрійської армії Євген Коновалець задумався над створенням власних українських збройних сил. Невдовзі за його ініціативою організуються студентські товариства «Січові Стрільці», які проходять військовий вишкіл. Здатність концентруватися у вирішальний момент на головній справі привела молодого, але передбачливого політика навесні 1917 року до Києва. Лейтенант Коновалець висуває перед Центральною Радою вимогу: «Творімо негайно міцну з дисципліновану, регулярну українську національну армію, на прапорах якої яснітиме єдина ідея, єдине гасло – За Самостійну Соборну Українську державу!» Тільки в листопаді 1917 року вдалося наполегливому офіцерові сформувати перший курінь Січових Стрільців.
У жовтні-листопаді 1917 р. Коновалець спільно з Романом Дашкевичем та іншими членами ГБК сформували Галицько-буковинський курінь січових стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії УНР.
У січні 1918 р. після проведення реорганізації Коновальця обрано командиром Куреня Січових Стрільців. У кінці січня — на початку лютого 1918 р. ці частини разом з Гайдамацьким кошем відзначились у ході протидії січневому заколоту та у боях проти більшовицьких військ (зокрема окупаційних російських) на підступах до міста. 1—2 березня 1918 стрілецькі частини спільно з Запорізьким Корпусом і Гайдамацьким кошем визволили від більшовиків Київ.
Згодом курінь виріс в особливий загін, а пізніше в Корпус Січових Стрільців. Полковник Коновалець був незмінним командиром січового стрілецтва. Виховуючи цю унікальну військову формацію на кращих національних традиціях, залізний командир прищепив їй головні прикмети патріотизму: самостійництво, державництво, соборництво.
З приходом до влади гетьмана Павла Скоропадського полк Січових Стрільців 1 травня 1918 р. на вимогу німецького командування роззброїли та розформували. Євген Коновалець, залишившись у місті, разом з кількома старшинами здійснював організаційні заходи щодо створення нової стрілецької частини. 23 серпня 1918 року Коновалець отримав від П. Скоропадського дозвіл на формування Окремого Загону Січових Стрільців з осідком у Білій Церкві.
Коновалець брав активну участь у зміцненні боєздатності республіканської армії. В 1918—1919 керував дивізією, корпусом і групою Січових Стрільців під час бойових операцій проти більшовицьких і денікінських військ. Був одним з довірених союзників Симона Петлюри, після сепаратного Зятківського договору УГА з білогвардійцями включно. Однак склав повноваження після укладення союзу 1920 року між Симоном Петлюрою і Юзефом Пілсудським.
Головний отаман військ УНР Симон Петлюра (у центрі), командир корпусу Січових стрільців Євген Коновалець (праворуч від нього) під час проголошення Акту злуки на Софійській площі в Києві, 22 січня 1919 року. Фото: istpravda.com.ua
Після поразки визвольних змагань
Після прийняття 6 грудня 1919 р. на нараді Головного отамана з представниками уряду та військовими керівниками УНР рішення про розформування українських регулярних частин, Коновалець видав наказ про самодемобілізацію підрозділів Січових Стрільців.
Поразка національно-визвольних змагань 1917—1921 рр. та чотиристороння окупація України спонукали Коновальця до пошуку нових методів боротьби за незалежність України. В цих обставинах у липні 1920-го здійснює заходи щодо створення принципово нової організації, яка б в умовах підпілля могла ефективно боротися проти окупаційних режимів. У серпні 1920 р. за безпосередньої участі Коновальця створено Українську Військову Організацію (УВО).
20 липня 1921 р. Коновалець повернувся до Львова і очолив Начальну Команду УВО. Був активним противником Другого зимового походу Армії УНР, вважаючи його безперспективним.
Еміграція
Із грудня 1922-го року був змушений мешкати в еміграції у Чехо-Словаччині, Німеччині, Швейцарії та Італії.
У листопаді 1927-го за його ініціативи на одній з нарад УВО було вирішено створити єдину революційно-політичну організацію, діяльність якої ґрунтувалася б на націоналістичній ідеології та поширювалась на всі українські землі. 28 січня — 3 лютого 1929 на конгресі у Відні було створено Організацію українських націоналістів (ОУН), головою проводу якої обрали Коновальця.
Перший Конгрес українських націоналістів у Відні, 1929 рік. Сидять зліва направо 1 ряд: Юліан Вассиян, Дмитро Андрієвський, Микола Капустянський, Євген Коновалець, Микола Сціборський, Яків Моралевич, Володимир Мартинець, Микола Вікул. Стоять зліва направо 2 ряд: Іван Малько, Осип Бойдуник, Максим Загривний, Євген Зиблікевич, Петро Кожевників, Дмитро Демчук, Леонід Костарів, Олесь Бабій, Ріко Ярий, Михайло Антоненко, Зенон Пеленський. Стоять зліва направо 3 ряд : Юрій Руденко, Ярослав Барановський, Степан Охримович, Степан Ленкавський, Андрій Федина, Ярослав Герасимович, Теофіл Пасічник-Тарнавський, Олександр Згорлякевич.
Наприкінці 1920-x — на початку 1930-х рр. Коновалець, організаційно зміцнивши УВО і ОУН, установив контакти з політичними колами Німеччини, Великої Британії, Литви, Іспанії, Італії та організував українські політично-інформаційні служби в багатьох політичних центрах Європи, залучив до співпраці з ОУН широкі кола української еміграції. Здійснив ряд заходів, внаслідок яких були створені осередки ОУН або споріднених організацій у Франції, Бельгії, Канаді, Маньчжурії. За його безпосередньою участю в Америці були засновані Громади українських стрільців, що поклали початок Організації державного відродження України в США і Українському національному об’єднанню в Канаді. З метою підготовки до майбутньої збройної боротьби за незалежність України за дорученням Коновальця було сформовано військовий штаб та укомплектовано школи з підготовки старшинських кадрів для української армії в Польщі, Чехо-Словаччині, Австрії.
Діяльність Коновальця з розбудови ОУН, намагання поставити українське питання у Лізі Націй, постійні заходи з налагодження націоналістичного підпілля в УРСР викликали занепокоєння у більшовицького керівництва в Москві.
Вбивство
Протягом 1920-х років відбулося декілька замахів на Євгена Коновальця. Їх намагалися здійснити різні агенти радянських спецслужб. 1933-го розпочалася реалізація останньої операції з убивства Провідника під кодовою назвою «Ставка», план з «нейтралізації» керівництва ОУН розробляли у Москві під особистим наглядом Йосипа Сталіна.
23 травня 1938 року Коновалець був убитий у Роттердамі в результаті цієї спецоперації. Вбивство Коновальця виконав Павло Судоплатов (пізніше — керівник розвідувально-диверсійного управління НКВС СРСР, генерал КДБ).
Судоплатов передав у Роттердамі в кафе готеля «Атланта» вибухівку, замасковану під коробку цукерок з українським орнаментом як подарунок «від друзів». Після того як коробка була перевернута у горизонтальне положення, вона вибухнула.
Поховано Євгена Коновальця на цвинтарі Кросвейк. Віддаючи шану, могилу часто відвідують українці, відбуваються урочисті заходи пам’яті за участі українських дипломатів та військовиків.
Спепогашення Укрпошта до 125-річчя
14 червня 2016 року відбулося спецпогашення до 125 років від народження у Львові та у Івано-Франківську.
79000, Львівська область, м. Львів
76018, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ
До 130-річчя від дня народження
5 березня 2021 року Верховна Рада України підтримала звернення до Президента України щодо присвоєння Євгену Коновальцю звання «Герой України».
Пам’ятна монета НБУ
Монету тиражем 35000 шт. введено в обіг 09 червня 2021 року. Серія: «Видатні особистості України».
Виставка в музеї історії України
Відео
Реальна історія: Коновалець проти радянського союзу
Останній Гетьман: біографія | цікаві факти
Історія без міфів: від січового стрільця до вождя українських націоналістів
Ірина Фаріон: легендарний полковник Армії УНР, борець та подвижник
Олексій Ковжун: символ українського спротиву, особистий ворог Сталіна
джерела:
- Петро Мірчук, Євген Коновалець, лідер українського визвольного руху [.doc]
- https://ukrnationalism.com/the-nationalist-movement/staff/yevhen-konovalets/75-yevhen-konovalets-lider-ukrainskoho-vyzvolnoho-rukhu.html
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Коновалець_Євген_Михайлович
- https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/cherven/14/1891-narodyvsya-yevgen-konovalec-polkovnyk-armiyi-unr
- https://www.radiosvoboda.org/a/oun-konovalets-bandera-ukrayinski-nationalisty/31303880.html
- http://www.nbuv.gov.ua/node/5553
- https://shotam.info/uchen-hrushevskoho-ta-polkovnyk-armii-unr-10-faktiv-pro-yevhena-konovaltsia-do-133-i-richnytsi-narodzhennia/
- https://www.istpravda.com.ua/articles/2018/05/21/152476/
- https://cym.org/ievhen-konovalets-130-rokiv-vid-dnia-narodzhennia-polkovnyka/
- https://blogs.korrespondent.net/blog/events/3674715/