«Любити батьківщину до глибини своєї кишені» — ця фраза Євгена Чикаленка влучно відображає життєву філософію мецената. Він зробив розвиток всього українського метою життя, а власне діло вважав таким собі локомотивом, який допомагає мрії здійснитися.
Чикаленко Євген Харлампійович – український громадський діяч, благодійник, меценат української культури, агроном, землевласник, видавець, публіцист.
Дитинство та освіта
Євген Харлампійович Чикаленко народився 21 грудня 1861 року в селі Перешори, на півдні України в сучасній Одеській області в заможній родині поміщика. Попри статки, дитинство Чикаленка минуло серед українського селянства: він спілкувався українською мовою, слухав народні пісні й казки.
У дев’ятирічному віці його віддали на навчання до Одеського пансіону Рандаля, де він уперше зіткнувся з приниженням української мови та ідентичності. Це викликало в ньому внутрішній протест. Через три роки перевівся до іншої гімназії, а з 1875 року навчався в Єлисаветградському училищі, де подружився з Панасом Тобілевичем (майбутнім актором і драматургом).
Студентські роки та заслання
У 1883 році Чикаленко вступив до Харківського університету, де вивчав природничі науки та агрономію. У студентські роки активно цікавився ідеями українського національного відродження, брав участь у просвітницькому русі. За це його заарештувала царська влада та заслала на 10 років у рідне село. Там він активно займався агрономією, селекцією та відкрив для селян школу з українською мовою навчання.
Через активну громадську діяльність у студентські роки перебування Чикаленка в Перешорах було де-факто засланням — п’ять років він жив там під наглядом поліції.
Переселившись у рідне село, Чикаленко повернувся до сімейного господарства. За п’ять років він став успішним заможним землевласником — частково завдяки спадку від батька і дядька, але також завдяки власним агрономічним експериментам та інноваційним методам ведення господарства.
Це заклало основу статкам майбутнього мецената, які в наступні кілька десятиліть він використовував для розвитку української науки, культури і літератури. У 1890-х роках і на початку 20 століття Євген Чикаленко переїхав спочатку до Одеси, а потім до Києва, де активно долучився до української громадської діяльности.
Євген Чикаленко на фото під номером 47. Полтава, 1 вересня 1903 року. Діячі української культури та представники громадськості, які були учасниками урочистостей з нагоди відкриття пам’ятника Івану Котляревському в Полтаві. За інформацією дослідника Юрія П’ядика, на світлині такі особи: 1) Василь Цимбал, 2) Сергій Єфремов, 3) Василь Кошовий, 4) Микола Коханівський, 5) Іван Демченко, 6) Іван Липа, 7) Іван Стешенко, 8) Віталій Боровик, 9) Мирон Кордуба, 10) Іван Луценко, 11) Аркадій Верзилов, 12) Невідома особа, 13) Олександр Пилькевич, 14) Лев Лопатинський, 15) Володимир Леонтович, 16) Микола Аркас, 17) Аркадій Слатов, 18) Микола Левитський, 19) Степан Ерастов, 20) Невідома особа, 21) Христина Алчевська, 22) Василь Кравченко, 23) Леонід Жебуньов, 24) Григорій Ротмистров, 25) Віра Коцюбинська, 26) Захар Краковецький, 27) Юрій Коллард, 28) Віра Ворона, 29) Михайло Мороз, 30) Сергій Шемет, 31) Микола Сахарів, 32) Олександра Коханівська (Яновська), 33) Олександр Осмяловський, 34) Микола Дмитріїв, 35) Михайло Губчак, 36) Михайло Старицький, 37) Микола Федоровський, 38) Ганна Барвінок, 39) Юліан Романчук, 40) Олена Пчілка, 41) Кирило Студинський, 42) Леся Українка, 43) Василь Стефаник, 44) Михайло Комаров, 45) Лесь Кульчицький, 46) Пилип Немоловський, 47) Євген Чикаленко, 48) Микола Міхновський, 49) Левко Мацієвич, 50) Северин Паньківський, 51) Ярослав Грушкевич, 52) Володимир Розторгуєв, 53) Григорій Коваленко, 54) Настя Розторгуєва (Шавернівна), 55) Оксана Стешенко, 56) Катря Сулимовська, 57) Надія Кибальчич, 58) Володислав Козиненко, 59) Гнат Хоткевич, 60) Михайло Коцюбинський, 61) Євген Левицький, 62) Володимир Самійленко, 63) Петро Розов, 64) Іван Сокольський (Калістрат), 65) Ілля Шраг, 66) Андрій Шелухін, 67) Мартин Корчинський, 68) Василь Сімович.
Українська революція
Завдяки зусиллям, комунікаціям, терпінню, наполегливості Євгена Чикаленка за неповне десятиріччя було сформовано солідне періодичне видання, яке зіграло ключову роль в історії українського національного руху. У роки Української революції та державотворення 1917‒1921 років не один відомий політик назве «Раду» школою свого громадського й політичного становлення, тією платформою, на якій формувалась свідомість модерної нації.
Євген Чикаленко відвідував історичні засідання клубу і в 1917−1918 роках, коли той відродився під назвою «Родина» та взяв на себе провідну роль у вирі революційних весняних подій 1917 року, сформулював стратегію українського руху в нових умовах та організував Центральну Раду. Водночас сам участі в політичній діяльності не брав, а з 1918-го року остаточно відійшов від політики.
Він зізнавався журналісту і видавцю Максиму Гехтеру, що коли навесні 1917 року побачив на вулицях Києва «запорожців в червоних жупанах», вимріяних з юності, та українські маніфестації, то щиро й по-справжньому заплакав. Побачене стало свідченням того, що багатолітня праця його особисто та покоління однодумців на ниві українського націєтворення, не була марною.
Еміграція
Початок 1919 року відкриває нову сторінку в біографії Євгена Чикаленка. 26 січня він виїздить з Наддніпрянщини в Галичину, а звідти через 1,5 роки змушений був емігрувати в Європу, де й проживе неповне десятиліття.
В еміграції Євген Чикаленко мешкав спочатку в Чехословаччині, потім ‒ Австрії, з 1925 року ‒ знову в Чехословаччині. Займався складанням словників: у 1927 році видав «Російсько-український сільськогосподарський словник», а у 1928 році — «Лісотехнічний словник».
Останні роки виявились найскладнішими у житті Євгена Чикаленка. Доля послала йому чимало випробувань: надокучливих хвороб, численних операцій, глибоких переживань за долю синів, які залишились у більшовицькій Україні і потрапили під репресії, а потім втрату близьких людей, життєвої супутниці Юлії Садик та сина Петруся, які передчасно залишили світ у 1928 році.
Ці безповоротні особисті трагедії остаточно підірвали слабке здоров’я Євгена Чикаленка, загострили його хворобу та передчасно забрали у вічність на 68-у році життя, 20 червня 1929 року в Подєбрадах.
Заснував премію за найкраще написану історію України
Після смерті 8-річної доньки кошти, збережені на її майбутнє, Євген Чикаленко передав на особливу ініціативу. 1000 карбованців він віддав редакції видання «Київська старовина» на створення майбутньої премії за найкраще написану історію України.
Крім спроб видати універсальну історію України, Чикаленко підтримував Наукове товариство імені Шевченка, а на початку 1900-х років пожертвував 25 тисяч карбованців на будівництво Академічного дому у Львові для української студентської молоді, який був збудований за ініціативою Михайла Грушевського. Чикаленко не був єдиним жертводавцем, але пожертвував найбільшу суму.
«Розмови про сільське хазяйство»
Свій досвід у сільському господарстві виклав у брошурі «Розмова про сільське хазяйство» (1897). У формі розмови із селянином у ній оповідається про ефективні методи агрономії. Свою брошуру Євген Харлампійович написав українською мовою і потім аж п’ять років добивався її видання, причому дозвіл підписував сам міністр внутрішніх справ росії, оскільки українська мова на той час була забороненою. Тираж 500 000 примірників!
Коли ми згадуємо українську історію на межі 19-20 століть, постать Чикаленка не спливає на думку першою. Проте багатьох досягнень українського руху у цей період не існувало б, якби не його фінансова підтримка і енергія.
Фінансував єдині українські газети «Громадська думка» та «Рада»
У 1906 році український світогляд транслювали всього два видання — «Громадська думка», а згодом «Рада». «Рада» на кошти Євгена Чикаленка (а також Василя Симиренка та Леоніда Жебуньова) регулярно публікувалася до 1914 року. І хоч справа ця була невдячна і збиткова, мецената це не зупиняло. За що українська журналістика зараз йому дуже вдячна!
Фонд допомоги українським письменникам
Євген Чикаленко не шкодував власних коштів на видання творів своїх великих сучасників – Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Володимира Винниченка, Олени Пчілки, на відкриття книгозбірень включно з тією у рідних Перешорах, також підтримував діяльність НТШ.
Словник Бориса Грінченка
Меценат матеріально підтримував видання чотиритомного «Словника української мови» Бориса Грінченка.
Вшанування пам’яті
Багатогранна громадська та благодійна діяльність Євгена Чикаленка і та самовідданість, з якою він пропагував українське слово, українську історію та культуру, є свідченням благородства, величі духу й патріотизму цієї Людини. Сьогодні ми з гордістю та вдячністю згадуємо Євгена Чикаленка як подвижника української культури, талановитого літератора, видавця, освітнього діяча, що лишив помітний слід в історії українського державотворення.
У 2021 році Український інститут національної пам’яті зняв документальний фільм «Меценат України Євген Чикаленко».
Вулиці
Іменем Чикаленка названо вулиці у Борисполі, Вінниці, Городку, Дніпрі, Львові, Кропивницькому, Києві, Ніжині, Сумах, Черкасах, Одесі, Лубнах, Ужгороді, Кривому Розі, Олександрії та інших поселеннях. Зокрема: 27 жовтня 2022 року Київська міська рада перейменувала вулицю Пушкінську на вулицю Євгена Чикаленка.
Українська філателія
СПШ «Євген Чикаленко 1861-1929» (09.12.2011)
Поштовий випуск «Меценати України. Євген Чикаленко» (21.12.2021)
21 грудня в 2021 році Укрпоштою випущено поштову марку та КПД, автор Миколай Кочубей.
Поштова марка №1973
КПД з поштовою маркою №1973
Приватний картмаксимум Dima&Sasha №569
джерела:
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Чикаленко_Євген_Харлампійович
- https://osvitoria.media/experience/yevgen-chykalenko-hto-tse-ta-chomu-pro-nogo-mayut-znaty-vsi-ukrayintsi/
- https://givingtuesday.ua/statti/yevgen-chykalenko-gromadskyj-diyach-vydavecz-agronom-i-meczenat-ukrayinskoyi-kultury/
- https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/osobistosti/chikalenko-yevgen-bezmezhno-viddaniy-ukrainsykiy-spravi/
- https://www.radiosvoboda.org/a/yevhen-chykalenko-ukrayinska-natsiya/31636276.html
- https://www.radiosvoboda.org/a/chykalenko-metsenat/30010904.html
- https://viche.ck.ua/region/yevgen-chykalenko-hto-cze-ta-chomu-pro-nogo-mayut-znaty-vsi-ukrayinczi/
- https://pmu.in.ua/virtual-exhibitions/yevhen-chykalenko-pobornyk-rozvytku/
- https://localhistory.org.ua/texts/chitanka/ukrayinska-inteligentsiia-musit-ne-spati-a-pratsiuvati-7-pravil-zhittia-ievgena-chikalenka/
- https://24tv.ua/trends24/hto-takiy-yevgen-chikalenko-chim-vin-vidomiy-kogo-finansuvav_n3027352
- https://diaspora.com.ua/yevgen-chykalenko/