ПАТ Азовмаш – керуюча компанія, один з найбільших машинобудівних концернів України в області вагонобудування, важкого та загального машинобудування. Є правонаступником науково-виробничого об’єднання «Ждановтяжмаш», заснованого у 1958 в місті Маріуполь.
З другої половини квітня 2022 року завод захоплений російськими окупантами.
Історія Азовмаш
Історія окремих цехів ПАТ Азовмаш корінням сягає кінця XIX століття, коли в Маріуполі в 1899 р. неподалік заводу Нікополь-Маріупольського гірничого і металургійного товариства був побудований ще один металургійний завод – Російський Провіданс.
11 березня 1945 року Державний комітет оборони СРСР ухвалив рішення про організацію на заводі імені Ілліча виробництва залізничних цистерн для перевезення нафти та бензину.
26 березня 1958 р. — Радою Міністрів УРСР прийнято постанову № 325 і розпорядження № 314-Р Раднаргоспу про формування на базі механічних цехів Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча нового машинобудівного підприємства зі створення важкого обладнання для металургії, гірничої промисловості, енергетики.
1 травня 1958 р. — офіційно зареєстровано юридичну особу і підприємство “Ждановський завод важкого машинобудування” (“Ждановский завод тяжелого машиностроения” (ЖЗТМ)). Це було перше і єдине підприємство УРСР, що спеціалізувалось на виробництві залізничних цистерн і паливозаправників. Так почалась історія «Азовмашу», одного з найбільших машинобудівних підприємств України.
Першим директором нового заводу став М. А. Булигін. В 1959 його на цій посаді змінив Є. В. Мазур. У 1960 р. під керівництвом Мазура розпочалася генеральна реконструкція заводу, яка дозволила трудовому колективу виконувати найскладніші завдання. Створюються нові конструкторські бюро.
Карпов Володимир Федорович
З жовтня 1961 року ЖЗВМ очолив В. Ф. Карпов, затятий поборник подальшого розвитку підприємства, створення на базі заводу галузі важкого машинобудування.
Саме за Карпова Володимира Федоровича було розпочато масштабну реконструкцію ЖЗТМ. Було збудовано нові виробничі корпуси, верстатний парк було збільшено за рахунок нового сучасного обладнання. Все це дозволило суттєво наростити обсяги виробів, що випускалися раніше, розширити номенклатуру, організувати нові не тільки для Маріуполя, але і для всієї країни галузі машинобудування. На підприємстві почали масово виготовляти спеціальні підйомно-транспортні машини з вантажопідйомністю кілька сотень тонн, унікальне металургійне та гірничорудне обладнання, реактори для нафтохімічної промисловості.
На початку 1962 року постановою ЦК КПРС та Радміну СРСР ЖЗТМ було визначено головним (і єдиним) підприємством зі створення кисневих конвертерів для металургійних заводів країни. (100% радянської конвертерної сталі виплавлено у конвертерах ЖЗТМ).
1963 року на Жданівському металургійному заводі імені Ілліча було створено конвертерний цех, оснащений конвертерами ЖЗТМ. За цим стояла наполеглива робота наших чудових фахівців: конструкторів, інженерів, техніків, робочих. У цехах заводу працювали робітники з високим рівнем кваліфікації.
1967 року в СРСР проводився перший всесоюзний конкурс молодих верстатників. До Москви з’їхалися кілька сотень найкращих токарів, фрезерувальників тощо. Найкращим токарем країни та володарем «Кришталевого різця» став токар ЖЗТМ Василь Дударєв. А тяжмашевець Володимир Вовк отримав звання найкращого токаря країни на всесоюзному конкурсі 1968 року.
У 1969 році на заводі розпочалося проектування та виробництво вантажопідіймальних кранів. У 1970 році перші два портальні та козлові крани були відправлені замовникам. За наступні чотири роки тяжмашівські конструктори розробили 14 типів козлових кранів.
На початку 1970-х років у ЖЗТМ виготовлено найбільшу у світі залізничну 8-вісну цистерну ємністю 120 тонн. У 1971 році завод удостоєний ордена Леніна.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 квітня 1971 року за особливі заслуги у виконанні завдань п’ятирічного плану Карпову Володимиру Федоровичу надано звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та золотої медалі «Серп і Молот».
У 1975-76 роках для судноверфі в румунському порту Констанца ЖЗТМ поставив два докові козлові крани ДП-480, які не мали аналогів у світі. Висота підйому вантажу становила 66 метрів, а проліт між опорами – 115 метрів. 1977 року кран витримав потужний землетрус, не отримавши жодних пошкоджень.
У 1976 році на прапорі заводу, що став виробничим об’єднанням, з’явився орден Жовтневої Революції, а в грудні цього року польський уряд за обладнання конвертерного цеху в Катовіце нагородив трудовий колектив ВО «Ждановтяжмаш» Командорським орденом Заслуги зі Зіркою. Будучи переважно виробником мирної техніки, «Ждановтяжмаш» продовжував працювати на оборону країни. Без участі жданівських машинобудівників не обходилася практично жодна важлива державна програма, у цехах розроблялися унікальні машини.
З 1980 року – на пенсії, але до останнього дня життя працював провідним інженером-консультантом науково-дослідного відділу патентів, інформації та нової техніки ПЗ «Ждановважмаш».
Коли ж у 1980 році Володимир Федорович здавав справи своєму наступнику Ігорю Дмитровичу Нагаєвському, виробниче об’єднання «Ждановважмаш» входило до трійки найбільших підприємств важкого машинобудування Радянського Союзу, поряд з такими індустріальними гігантами як «Уралмаш» та Ново-Крам.
Заслужений машинобудівник УСРР (1980). Почесний громадянин Маріуполя з 3 вересня 1987 року. Звання присвоєне за заслуги в роки радянсько-німецької війни, доблесну працю, великий внесок в розвиток важкого машинобудування, багаторічну громадську діяльність.
На честь В. Ф. Карпова в Іллічівському районі Маріуполя названо вулицю та встановлено бюст (2002) біля центральних прохідних ВАТ «Азовмаш».
У 1990-х роках «Азовмашу» довелося пережити дуже складний період, коли після розвалу СРСР порушилися всі господарсько-виробничі зв’язки, завод втратив оборонні замовлення. У 1991 р. виробниче об’єднання «Азовмаш», яким на той час керував А. Є. Антифєєв, було перетворено на концерн з 14 юридичними особами. Концерн зазнав не однієї структурної зміни, поки не склалося п’ять основних акціонерних товариств – «Азов» (нині МЗТМ), «Азовзагальномаш», ДСКТІ, «Термічний завод», «АзовЕлектроСталь».
В умовах економічної кризи підприємство виборювало виживання. У 1990-ті роки. на «Азовмаші» збудовано 17 вантажопідіймальних кранів для підприємств та портів України та Росії, освоєно виробництво автоклавів та грейферних перевантажувачів, тривало виробництво паливозаправників. У ці роки на Азовмаші вперше на просторі СНД було створено виробництво контейнерів-цистерн. Частково виручали й товари народного споживання, які стали випускати на заводі в порядку конверсії: газові та електричні плити (1992 р. завод вперше в Україні налагодив виробництво українських електроплит), водонагрівальні колонки, тефлоновий посуд та багато іншого. Проте становище підприємства залишалося критичним. У 1998 р. підприємство двічі стояло на межі банкрутства.
У зв’язку з поверненням (13 січня 1989 року) місту історичної назви – Маріуполь, ВО «Ждановтяжмаш» перейменовано в «Азовмаш».
Александр Владимирович Савчук
Новий етап у розвитку «Азовмашу» почався в 2000 році, коли під керівництвом А. В. Савчука була створена керуюча структура – ВАТ «Азовмаш», яка на корпоративних основах об’єднала ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування», «Азовзагальномаш», «Маріупольський термічний завод» (ГСКТІ), ЗАТ “АзовЕлектроСталь”, пізніше ще й ТОВ “ГСКБВ” (Головне конструкторське бюро вагонобудування).
Почалося відродження колишньої слави. У 2000 р. з конвеєра «Азовзагальмаша» зійшов корпус першого українського бронетранспортера. Ведеться розробка нових видів продукції. Вже 2001 р. «Азовмаш» знову зайняв чільне місце у машинобудівній галузі України.
«Азовмаш» відомий у всьому світі як виробник металургійного та гірничорудного обладнання, підйомно-транспортних машин. “Азовмаш” – безумовний лідер українського вагонобудування. Щороку на залізниці країни виходили нові моделі вантажних вагонів: цистерни, напіввагони, криті вагони (для упакованих легковажних вантажів, автоперевізники та ін.). За роки свого існування «Азовмашем» створено понад 50 моделей вантажних вагонів для перевезення понад 500 найменувань вантажів.
50 років Маріупольський завод важкого машинобудування “Азовмаш”
55 років Азовмаш
27 березня у Палаці культури «Іскра» за участю представників Донецької дирекції «Укрпошти» та керівників ПАТ «Азовмаш» відбулося гасіння спеціальним штемпелем конверту першого дня та марки, присвячених вагонобудуванню в Україні.
На конверті зображено створені в «Азовмаші» цистерни для перевезення зрідженого газу, а на марці – цистерна для транспортування світлих нафтопродуктів, які займають провідні позиції на ринку вагонобудування СНД.
Ми присвятили нові конверт та марку 55-річчю «Азовмашу», – наголосив перший заступник директора Донецької дирекції ДППЗ «Укрпошта» Олексій Пушкін.
До кінця 20 століття завод був єдиним виробником залізничних цистерн, кисневих конвертерів, автопаливозаправників та стаціонарних заправних комплексів на всьому просторі СРСР (СНД).
у 2006-2012 роках найбільше підприємство машинобудування в Україні. У номенклатурі виробництва провідне місце займало виготовлення вантажних вагонів і цистерн, гірничометалургійне обладнання, спецмашинобудування. На підприємстві працювало близько 18 000 осіб до 2012 року.
Торгівельна війна росії проти України
30 січня 2012 року розпочав діяльність Тихвінський вагонобудівний завод (АТ «ТВСЗ») – велике підприємство залізничного машинобудування Росії, один із найбільших виробників вантажних вагонів у росії.
31 січня 2012 року в Амурській області російської федерації о 05:27 трапилася залізнична аварія, внаслідок якої на ґрунт вилилося від 100 до 200 тонн нафти. Після сходу до рейок вантажного поїзда, 13 цистерн, наповнених нафтою, спалахнули. Пожежа охопила територію 600 кв. метрів, усунути його змогли лише до 10:45. В 13:19, можливо і раніше, було повідомлено в новинах, в даному випадку РБК, що товарний поїзд зійшов із рейок через дефект бічної рами вантажного візка, який виробляється на підприємстві «АзовЕлектроСталь» (Азовмаш). Й до цього були подібні інциденти, в деяких згадуються ті самі причини, в 2009, 2010, 2011 роках.
1 лютого, в росії призупинено експлуатація 25 тисяч українських вагонів виробництва. В квітні 2012 – фактичне закриття російського ринку для поставок цистерн «Азовмаш».
14 серпня 2013 року росія почала торговельну війну проти України.
Російська митниця включила українські підприємства, у тому числі групу Азовмаш, до «ризикових» списків імпортерів — це означало посилені перевірки, затримки, додаткові вимоги при ввезенні товарів у росію. Обмеження сертифікації продукції («неякісне лиття») різко звузило доступ «Азовмашу» на ринок рф саме в сегменті вагонів і цистерн, які раніше складали значну частку експорту.
російсько-українська війна (з 2014)
Новий кризовий етап у розвитку «Азовмашу» розпочався у 2014 році, коли через російську агресію та анексію Криму підприємство втратило головний ринок збуту. Виробництво вагонів і транспортного обладнання різко скоротилося — з 15 391 одиниці у 2012 до приблизно 600 одиниць в 2014 році. росія була ключовим покупцем (~70–80 % продукції «Азовмаш»). Водночас завод зіткнувся з логістичними труднощами, фінансовими проблемами та дефіцитом замовлень.
Без попиту рф та країн СНД у 2015 році виробництво «Азовмашу» майже зупинилося. Компанія почала шукати шляхи порятунку: подавалася скарга до СОТ проти необґрунтованих обмежень РФ, обговорювалися можливості реструктуризації боргів та створення нової керуючої структури для активів підприємства.
У 2016 році розпочалися спроби реорганізації та виходу на нові ринки. Було укладено перші великі контракти на експорт до Ірану, що стало початком стратегічного повороту «Азовмашу» від російського ринку до Азії та Близького Сходу.
У 2017–2019 роках підприємство залишалося у стані стабілізації на мінімальних потужностях. Виробництво підтримувалося лише для виконання внутрішніх замовлень та невеликих експортних контрактів.
У 2020–2021 роках виробництво залишалося низьким. Підприємство зберігало юридичний статус, але фактична діяльність була обмежена через брак замовлень, фінансові труднощі та втрату ринку рф.
Повномасштабне вторгнення росії в Україну у 2022 році призвело до фактичної втрати контролю над заводом: територія «Азовмашу» у Маріуполі опинилася під окупацією, виробничі потужності зруйновані або вивезені.
У 2023–2025 роках окупанти планували створити на місці «Азовмашу» власний машинобудівний концерн, однак реальне відновлення виробництва не відбулося. Завод частково розкрадався і руйнувався.
Станом на 2026 рік «Азовмаш» юридично існує як ПАТ, тривають судові процеси щодо відшкодування збитків від збройної агресії рф. Апеляційний господарський суд у Києві визнав право підприємства на компенсацію у розмірі 713,61 млн грн (~19,5 млн USD). Виробництво на території заводу не відновлено, територія залишається окупованою, а активи частково втрачені.
Фільм-розслідування «Дзеркало Азовмашу»
2 жовтня 2019 року стартували зйомки фільму «Дзеркало Азовмаша», через три місяці документальне кіно було повністю готове до показу. Призначену на початок 2020 року прем’єру довелося перенести через пандемію COVID-19, яка захопила світ. У результаті фільм побачив світ лише 29 березня 2021 року – в ефірі телеканалу «Маріупольське ТБ».
Музей Азовмаш
У вересні 2006 року в холі Палацу культури «Іскра» м. Маріуполь розпочала свою роботу перша виставкова експозиція для відвідувачів. Колекції музею зберігають всю історію становлення підприємства. Це опис його поетапного розвитку, знайомство з продукцією, що випускається, інформація про найзначніші дати для «Азовмаш», знайомить з цілими поколіннями машинобудівників.
Понад 500 експонатів – макети машин, нагороди підприємства та азовмашівців, фотографії та документи. Музей користувався популярністю серед гостей заводу, студентів ВНЗ та професійних ліцеїв Маріуполя, ветеранів ВВВ і навіть простих робітників і співробітників підприємства.
джерела:
- https://www.azovmash.com/ua/
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Азовмаш
- https://www.radiosvoboda.org/a/azovmash/28738088.html
- https://suspilne.media/donbas/642230-rosijski-okupanti-planuut-stvoriti-masinobudivnij-koncern-na-bazi-znisenogo-azovmasu/
- https://uma.lvivcenter.org/uk/videos/46884
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Карпов_Володимир_Федорович
- https://warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=19911
- https://lb.ua/file/company/3823_azovmash.html
- https://file.liga.net/ua/companies/azovmash
- https://mrpl.city/blogs/view/ko-dnyu-mashinostroitelya-vladimir-karpov
- https://www.rbc.ru/society/31/01/2012/5703f2829a7947ac81a64648
- https://ukrrudprom.ua/news/V_Rossii_ostanovlena_ekspluatatsiya_vagonov_Azovmasha.html
- https://24tv.ua/economy/rosiya_zaboronila_kupuvati_vagoni_v_ukrayini_n183275
- https://ru.wikipedia.org/wiki/Тихвинский_вагоностроительный_завод
- https://www.tvsz.ru/
- https://bankchart.com.ua/money/turist/dostoprimechatelnosti/id/424
- https://donbass-info.com/content/view/2631/2638/