Бахмут є беззаперечним символом незламності, мужності українських воїнів та сили духу. Це місто-легенда, яке стало всесвітньо відомою «фортецею», що стримувала російську навалу.
Бахмут — українське місто в Донецькій області. До російського вторгнення 2022 року місто було центром соляної промисловості України та залізничним вузлом.
У квітні 2014 року Бахмут (тоді Артемівськ) захопили проросійські сили. У липні 2014 року місто було звільнене та повернулося під контроль України.
Битва за Бахмут тривала 516 днів (9 серпня 2022 — 7 січня 2024), під час боїв за Бахмут місто було зруйноване на 80%. З грудня 2023 року місто під російською окупацією.
Офіційно почесна відзнака «Місто-герой України» поки що не присвоєна на державному рівні.
Походження назви
Назва міста походить від назви річки Бахмутки, яка може походити від тюркської назви степових коней — бахмати. За іншою версією, від кримськотатарського (турецького) імені Махмуд або Махмет.
Побутують два варіанти наголосу: Ба́хмут і Бахму́т.
У 1924—2016 роках місто мало назву Артемівськ — на честь більшовика Артема Сергєєва.
Історичну назву Бахмут повернули лише 4 лютого 2016-го року.
Дата заснування
Досі триває дискусія щодо дати заснування. Донедавна в музеї нашого міста можна було почути, що 1571 рік – це не є вірно. Вони спиралися на указ Петра І, що дата заснування Бахмутської фортеці – 1701 рік.
У багатьох старих довідниках можна знайти інформацію, що місто Бахмут засноване у 16-му столітті як Бахмутська сторожа на південному кордоні московської держави. Але останні дослідження українських істориків та краєзнавців проливають істинне світло на історію і доводять, що незламне місто заснували не прикордонники-московити, а козацькі загони українських слобідських полків.
Саме козаки у XVII столітті сформували на місці сучасного Бахмуту перші постійні поселення Слобідської України. А основним їхнім промислом – стало видобування солі. Сама історія міста Бахмут – стрибкоподібна і швидка, тому що начебто на невеличкому поселенні стрімко виникає потужне місто з фортецею, яке контролює навколишні солеварні промисли.
Наймасштабніше історичне розслідування про схід України
Цікаві факти
- Зараз Бахмут називають фортецею умовно і в продовження історичної традиції. А у XVII столітті Бахмут був справжньою оборонною фортецею на південному кордоні з Кримським ханством. Майже щороку витримував татарські набіги. Останній з них був у 1769 році.
- За першим переписом, основна частина поселенців — черкаси, тобто українці, кілька десятків козаків слобідських, кільканадцять російських людей, які підпорядковувалися Торському воєводі і лише двоє донських козаків. Тобто можна вважати, що перші поселенці міста говорили саме українською.
- За першим всеросійським переписом населення 1897 року понад 60% містян вважали своєї рідною мовою українську, малоросійську — як тоді казали. Звичайно, промисловий розвиток регіону призводив до переселення сюди робітників з центральних російських губерній і поступово відбувалася русифікація, яка набула значно більшого обсягу вже в радянські часи, власне, у післявоєнний час. І ще перед Другою світовою війною внаслідок українізації 20-х років всі місцеві школи були українськими, а вже після війни стали російськими.
Картина Сергія Садчикова, на якій підіймають перший український прапор на Донеччині
- У 1917 році, коли вся Україна переживала добу національної революції, вона охопила своїм впливом і Донеччину, і Бахмут, який тоді був адміністративним і культурним центром краю.
У листопаді 1917 року над будівлею повітової земської управи був піднятий український національний прапор. Тобто земство визнало владу Української Центральної Ради, яка своїм Третім універсалом проголосила утворення Української Народної Республіки.
В радянські часи, звичайно, замовчувалися факти боротьби українців Бахмута, бахмутського повіту за незалежність України ще у 1917-1921 роках. Лише останнім часом ми дізнались про те, що у 1917 році був потужний український рух у нашому краї.
Видобуток солі в Бахмуті
Головним джерелом прибутків козаків була сіль, якої в околицях сучасних Бахмута та Слов’янська було чимало.
«У нас сіль виходила на поверхню, вже потім на промислові рейки поставили, а починали видобувати з озер солених. І у нас річка Бахмут – вона солена, поряд озера солені і ви розумієте, що в повітрі сіль? І це зовсім інше. Атмосфера, люди і все. А під нами – колосальний пласт. Ось і ми фактично – солоне місце. Чумацький шлях – це Бахмутський шлях», – говорить Березін.
Сіль в ті часи дійсно вважалась білим золотом, адже була головним консервантом й антисептиком, без неї неможливою була кулінарія та кухня взагалі, від солі залежало виживання людини. Й це був постійний дефіцит.
Запорізька Січ була знищена за наказом цариці Катерини ІІ у 1775-му році, а її території інкорпоровані у Російську імперію. До 1917-го року місто було центром Бахмутського повіту Катеринославської губернії.
Карта Бахмутського повіту, 1894 р.
Чумацькі каравани були ласими цілями для татар і просто бандитів, а тому це були справжні воєнні експедиції та джерела великих прибутків тих, хто контролює солеваріння та сольову логістику.
У 1811 році було затверджено герб Бахмута, сіль стала його частиною – алхімічний знак солі між зеленим і чорним полями.
Вшанування
На державному рівні
16 грудня 2020 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році», в якій зазначається: урочисто відзначити на державному рівні у 2021 році «450 років із часу першої писемної згадки про місто Бахмут (1571)».
День міста Бахмут традиційно відзначається у другу суботу вересня. День міста Бахмут у 2021 році відзначався 11 вересня. Це було одне з останніх масштабних і мирних святкувань перед початком повномасштабного вторгнення росії та повного знищення міста.
Укрпошта
Бахмутська фортеця
— одна з прикордонних фортець Гетьманщини, збудована на початку XVIII століття для захисту південно-східних рубежів українських земель від нападів кримських татар і контролю соляних промислів Бахмута. Фортеця виникла в середовищі українського козацтва та слобідського заселення Донеччини, а сам Бахмут був важливим козацьким і торговельним осередком регіону. У різні періоди фортеця перебувала під контролем московської держави та Російської імперії, однак її історія тісно пов’язана саме з українським прикордонням і козацькою колонізацією степу.
МХК “Бахмутська фортеця 300 років”, зам. 4-3102, 2004.
У 2004 році Укрпошта випустила художній маркований конверт «300 років. Бахмутська фортеця», присвячений 300-річчю фортеці. Автором оформлення став художник Георгій Сергєєв. Видання стало частиною української філателістичної серії, що популяризує історичні пам’ятки та українську спадщину Донеччини.
Пошта Бахмутського повіту
Історія поштової справи Бахмута відображає розвиток міста як важливого адміністративного, торговельного та транспортного центру Донеччини. У різні періоди тут діяли державні та земські поштові установи, а поштові відправлення, марки й спецпогашення стали окремою частиною історичної спадщини міста. Через філателію зберігається пам’ять про Бахмут, його інфраструктуру та роль у розвитку поштового зв’язку на сході України.
Спецпогашення “150 років Поштово-транспортне сполучення в Бахмутському повіті”, 16.10.2008, м. Артемівськ
Земська пошта
Земська поштова марка
Земські поштові марки Бахмута 1901 року номіналом 1 та 3 копійки належать до періоду діяльності земської пошти в Російській імперії. Вони використовувалися для місцевої кореспонденції в межах Бахмутського повіту та сьогодні є рідкісними філателістичними матеріалами.
Земська марка Бахмутського повіту номіналом 1 коп., 1901
Земська марка Бахмутського повіту номіналом 3 коп., 1901
14 листопада 2001 року в Артемівську відбулося спецпогашення «100 років Земській поштовій марці Бахмута». Захід був присвячений сторіччю бахмутських земських марок та привернув увагу філателістів і дослідників історії пошти. Для міста це стало символічним вшануванням власної поштової традиції та історичної тяглості розвитку Бахмута.
Спецпогашення “100 років Земській поштовій марці Бахмута”, 14.11.2001, м. Артемівськ
Відзначення річниць
425 років
Спецпогашення “425 років м. Артемівську”, 07.09.1996, м. Артемівськ
440 років
Спецпогашення “м. Артемівськ 440 років”, 10.09.2011, м. Артемівськ
450 років
До 450-річчя міста Бахмут Укрпошта випустила поштову марку №1955 серія «Герби міст, селищ та сіл України. Дев’ятий випуск стандартних поштових марок» та КПД, випуском було передбачено 2 ШПД:
КПД Бахмут, погашено в м. Бахмут Донецька область, 84511
КПД Бахмут + Кременчук, погашено в м. Київ, 01001
Приватний картмаксимум Dima&Sasha №545
Цікавий факт
В 2022 році був додрук стандартної поштової марки D “Бахмут” – зам. 22-3166 від 25.03.2022:
За мир в єдиній Україні
Всеукраїнська соціальна акція «За мир в єдиній Україні» проводилася національним поштовим оператором «Укрпошта». Вона була приурочена до Всесвітнього дня пошти і мала на меті об’єднання українців через теплі слова, листи та листівки з побажаннями миру, єдності та підтримки.
Спецпогашення “За мир в єдині Україні! Всесвітній день пошти”, м. Артемівськ, 84511, 09.10.2014.
Пісні та кліпи
АНТИТІЛА – Фортеця Бахмут
SPIV BRATIV – Бахмут
джерела:
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Бахмут
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Битва_за_Бахмут
- https://bahmut.in.ua/61-nasha-istoriia/4715-bahmut-istoriya-nazvy-legendarnogo-mista-forteczi/
- https://artemrada.gov.ua/history
- https://svoi.city/articles/273862/bahmut-istoriya
- https://www.radiosvoboda.org/a/istoriya-bakhmutu/32241923.html
- https://zruchno.travel/News/New/6209?lang=ua
- https://24tv.ua/istoriya-bahmuta-tsentra-ukrayinskogo-donbasu_n2114743
- https://www.holosameryky.com/a/istoria-bakhmutu-i-ego-ludej/7128835.html
- https://ru.wikipedia.org/wiki/Земская_почта_Бахмутского_уезда
- Унікальні пам’ятки в історії поштового зв’язку України, Орєхова С. Є. [pdf]
- https://city-adm.lviv.ua/news/society/public-sector/urochyste-spetspohashennia-konvertu-ukraina-iedyna-kraina-edynaia-strana-zavtra-odnochasno-v-usikh-oblastiakh-ukrainy/