17 серпня 2021 року в обіг введено поштову марку №1938, серія “Лауреати Нобелівської премії”, “Спільний випуск“. Автор дизайну Володимир Таран.
КПД
ШПД Київ, 01001
ШПД Бучач, Тернопыльська область, 48402
Зворот
Спільний КПД
Ізраїль
Марка
КПД
Презентаційний аркуш Укрпошта
Презентаційний аркуш Ізраїль “30 років дипломатичних відносин”
Переклад
Цього року виповнюється 30 років дипломатичних відносин між Ізраїлем та Україною, що є продовженням 2000-річної спільної історії єврейського та українського народів.
Хасидський рух був заснований в Україні, перші піонери приїхали з України, щоб поселитися в Ерець-Ісраель, сіоністська ідеологія сформувалася в Україні, а дехто із засновників Держави Ізраїль народився в Україні — президенти, прем’єр-міністри, міністри уряду та мери, а також журналісти, поети й автори, які створили нову ізраїльську культуру.
Сьогодні ці дві незалежні країни мають міцні, теплі відносини, засновані на спільних цінностях і спільній історії.
За останні 30 років багато євреїв іммігрували до Ізраїлю з України, і вони також служать мостом між двома країнами.
Десятки угод про співпрацю були укладені, приносячи користь громадянам обох країн. Крім того, лідери зміцнили відносини завдяки численним взаємним візитам. Завдяки багатьом прямим рейсам та відсутності візових вимог туристи можуть легко відкрити для себе спільні риси країн. Бізнесмени сприяють розвитку торговельних відносин, які досягнуть нових висот після набуття чинності угоди про зону вільної торгівлі.
Усе це становить основу для подальшого зміцнення добрих відносин між Ізраїлем та Україною.
Бюст Нобелівському лауреатові з літератури Ш.Й. Аґнону в Бучачі, фото – Юра Остапа
Шмуель Йосеф Аґнон (справжнє прізвище – Чачкес, 1888-1970), геніальний ізраїльський письменник двадцятого сторіччя, 1966 року нагороджений Нобелівською премією (разом з єврейсько-німецькою поеткою Неллі Закс), вигадав для свого псевдоніму іменник чоловічого роду «аґнон» (від «аґуна»), що в івриті відсутній. Це дивовижне слово – ключ до Аґнона. Жінка, яка покинула Аґнона, зробивши його своїм вічним заручником, – це Україна і Земля Iзраїлю, це Галичина і Країна Iзраїлю, це Шехіна (Господня присутність у світі) та Ґеула (Спасіння, обидва поняття жіночого роду), єврейська книга i єврейська мова, зрештою – батьківщина, його рідний галицький Бучач і не менш рідний Єрусалим, адже «місто» єврейською – також жіночого роду. Аґнон – «вільний невільник» цієї жінки. Він мріяв про Єрусалим, прагнув залишити українсько-австрійський Бучач, але вже в 1910-х у Святій Землі зрозумів, що не може залишити свого рідного містечка, з притаманними йому (чи їй?) українцями, поляками та євреями, які повсякчас нагадують йому про свої духовні зв’язки.
У 1908 році Шмуель Чачкес опублікував оповідання “Покинуті дружини”. Воно принесли йому визнання і вплинули на появу його псевдоніма – “Аґнон”, тобто покинутий. Такого слова в івриті насправді немає. Це авторський новотвір самого письменника, який він вигадав, дещо модифікувавши існуючі слова. Від 1924 року цей псевдонім був з письменником постійно.
У 1966 році Шмуель Аґнон отримав Нобелівську премію з літератури. Він першим з уродженців Галичини став нобелівським лауреатом з літератури. Також першим з авторів, які писали мовами їдиш та іврит. Премія була за “глибоко оригінальне мистецтво оповіді, навіяне єврейськими народними мотивами”. Аґнон був членом Академії мови Ізраїлю і отримував державні премії Ізраїлю. Писав він переважно на івриті, а його художні твори – це справжня енциклопедія життя галицького єврейства. Критики писали про нього так: “Не втрачаючи духовного зв’язку з минулим…, він дотримувався переконань, що такий зв’язок необхідний і його можна досягнути”.
За невеликими винятками, Шмуель Аґнон залишається невідомим в Україні. На щастя, про нього не дають забути його чудові й колоритні твори: “Весільний балдахин”, “У колі праведних”, “Біля затвора”, “Історії легенд” і ін. “Весільний балдахін” – це один з найвідоміших творів письменника і він також про пригоди бідного хасида у Галичині. За сприяння одного успішного підприємця, який був другом та меценатом Шмуеля Аґнона, ще за життя письменника було видано 4-томне видання його творів.
Варто відзначити і ентузіастів, які дбають про популяризацію цієї непересічної особистості. Проявом цього є і документальний фільм, знятий про письменника. Той так і називається – “Аґнон”. Його знімали у 1998 році. У Львові, Золочеві та Бучачі. Стрічка стала складової серії “Письменники століття”. У 1999 році вона отримала 1-шу премію на фестивалі документальних фільмів у італійському Палермо. Найкраще текст про Шмуеля Аґнона завершить він сам: “Як хороше вночі – можна ходити годинами і не відчувати ніякої втоми. Море все шумить та шумить, а від пісків все пливуть до тебе якісь дивні запахи, і раптом ти відчуваєш на губах смак солі, і він видається тобі приємнішим за всі делікатеси світу”.
Відео
джерела:
- https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BC%D1%83%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%84_%D0%90%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%BD
- https://www.ji-magazine.lviv.ua/inform/info-ukr/agnon-promova.htm
- https://tobm.org.ua/agnon-shmuel/
- https://photo-lviv.in.ua/bidnyy-ievrey-na-pokynutomu-paroplavi-v-tsentri-neskinchennoho-okeanu-abo-shmuel-yosef-agnon/
- http://biography.nbuv.gov.ua/data/data/bibliogr/2466.pdf