350 років з початку визвольної війни рід проводом Богдана Хмельницького -

25 липня 1998 року введено в обіг поштовий блок №12 з марками №203-208. Автор Володимир Таран., М. В. Козаченко, Сергій Харук та Олександр Харук.

КПД

Богдан Хмельницький — український військовий і політичний діяч, гетьман, очільник Гетьманщини (1648–1657), керівник і ініціатор повстання, що переросло у Національно-визвольну війну.

Видатним явищем стало виникнення й зміцнення козацької держави, котра мала всі необхідні атрибути функціонування. На чолі держави стояв гетьман, котрий скликав ради, відав фінансами, керував військом, проводив дипломатичні зносини з іншими державами. В кінці життя Б.Хмельницький сконцентрував у своїх руках майже необмежену владу. Він провів поділ країни на полки й сотні, які стали територіальними одиницями управління. Полковники, сотники і міські отамани здійснювали не лише військову, а також і цивільну владу у своїх районах. Полковники насамперед розпоряджалися всім земельним фондом, який складався з колишніх королівщин та земель, залишених шляхтою. Переважна частина цих земель розподілялась між козаками, які за службу не одержували платні грішми. Полковники також організували фінансову справу на підлеглій їм території. Вони проводили збір податків до військового скарбу, віддавали в оренду підприємства, збирали орендну плату, а також податки з ярмарків. Державний скарб поповнювався також за рахунок млинів, винокурень, броварень, корчмів, які раніше належали королівщинам або шляхті. Важливу роль відігравали також збирачі податків та інших державних доходів. Повністю належали скарбові кордонні мита: “індукта” від ввезення товарів та “евекта” – від вивозу. Українська держава мала кордони, укріплені військовими заставами. Перевага козацької адміністративної мережі проявилася в тому, що всі накази зі столиці Чигирина дуже швидко доводилися до віддалених місцевостей і виконувалися без затримки.

При гетьманові знаходився найвищий суд, який розглядав апеляції, що надходили від полкових і сотенних судів, а також деякі справи, із якими прохачі йшли просто до гетьмана. Для вирішення справ особливо важливих, він посилав окремі судові комісії. На місцях кожен стан мав свій суд, але на першому місці стояли козацькі суди. Останнім підлягали не тільки козаки, але також міщани й селяни, особливо за вбивство, розбій, крадіжки тощо.

Як свідчать джерела, Б.Хмельницький організував ефективні служби розвідки та контррозвідки, завдяки чому в Чигирині було відомо навіть те, що говорилось на таємних королівських радах чи в покоях Яна Казимира.

Українська держава була визнана багатьма європейськими країнами. Очевидці свідчать, що в гетьманській столиці одночасно перебували посольства Австрії, Трансільванії, Московії, Туреччини та інших держав. У свою чергу українські посольства відправлялися в іноземні країни.

Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького

Національно-визвольна війна 1648-1657 років під проводом Богдана Хмельницького мала на меті насамперед визволення українського народу з-під панування Речі Посполитої. Найбільші битви під проводом Богдана Хмельницького:

Битва під Жовтими Водами (29 квітня – 16 травня 1648 року). Найперша битва визвольних змагань, яка закінчилася перемогою об’єднаного козацько-татарського війська над військом Речі Посполитої.
Корсунська битва (25-26 травня 1648 року). Одна з найблискучіших перемог Хмельницького. Козацько-татарська армія розбила польську під командуванням Потоцького і Калиновського.
Битва під Пилявцями (вересень 1648 року). Ще одна переможна бива для війська Хмельницького, яка відкрила для козацького війська дорогу на Львів.
Облога Високого замку (жовтень 1648). Облога замку козацькими військами під керівництвом Максима Кривоноса. Високий замок мав стратегічно важливе значення для взяття Львова і Хмельницький став першим, хто зміг підкорити Високий замок за всю історію його існування.
Облога Замостя (листопад 1648). Ще одна успішна облога проведена козацькою армією, що відкривала Хмельницькому дорогу на Варшаву. Цей момент був критичним для Речі Посполитої, тож в результаті облоги було укладено перемир’я і почалися переговори.
Битва під Берестечком (1651). Найбільший бій Хмельниччини, що завершився поразкою Хмельницького і союзного з ним війська кримського хана Герая у протистоянні з військом Речі Посполитої.
Битва під Батогом (1652). Битва під Батогом дала Хмельницькому можливість взяти реванш над поляками. За чутками гетьман навіть викупив у татар усіх польських полонених і наказав їх стратити щоб помститися за Берестечко.
Жванецька облога (1653). Облога яка завершилася тактичною перемогою козаків і серією переговорів між польською і козацькою верхівками з ініціативи кримського хана Герая.
Переяславська рада (1654). Через зраду з боку кримського хана і внаслідок довгого переговорного процесу Хмельницький приймає протекторат Москви у Переяславі, і підписує так звану “Переяславську угоду”.
Битва під Охматовим (1655). Битва між польським і ханським військом з одного боку й об’єднаним козацько-московським військом – з другого. Завершилася втратами обох сторін і нічиєю.
Шведський потоп (1655). Шведське військо переходить кордон Речі Посполитої. У війні з’являється третя сила. Річ Посполита, яка вже втягнута у війну з Московським царством іде на поступки і підписує мир зі Швецією.
Початок Північної війни (17 травня 1656). росія оголосила війну Швеції, що стало початком першої Північної війни (1655-60 рр). В Північній війні брали участь і козаки.