МХК Молодший сержант Ігор Зінич. Герої не вмирають! Героям Слава!

Герой України Зінич Ігор Вікторович

Обставини загибелі: В останні дні перед підривом терористами нового терміналу аеропорту Донецька Ігор рятував життя поранених в умовах, коли їх неможливо було вивезти з аеропорту, під постійними обстрілами. Сам був поранений. Загинув 20 січня 2015 р. під завалами в новому терміналі.

Останній медик аеропорту. Армія TV – Військове телебачення України

Кажуть «Героями не народжуються – героями стають». Ігор Зінич готував себе до мирної праці, а виявилося, що його вміння та навички кваліфікованого медика знадобилися в бойових умовах на найважчій ділянці фронту – новому терміналі Донецького аеропорту, фортеці «кіборгів»!

Життєпис

Народився 6 вересня 1989 року в селищі міського типу Рокитне Рокитнянського району Київської області. У 2006 році закінчив загальноосвітню школу №3 селища міського типу Рокитне, у 2009 році – Білоцерківський базовий медичний коледж (місто Біла Церква Київської області) за спеціальністю «лікувальна справа», отримавши кваліфікацію спеціаліста – «фельдшер». З 2009 року працював у Білоцерківській міській лікарні №2.

У 2010-2011 роках проходив строкову військову службу в лавах Державної спеціальної служби транспорту України. У 2010-2011 роках навчався у 8-му навчальному центрі Державної спеціальної служби транспорту України (військова частина Т0500, місто Чернігів). У 2011 році служив на 195-й центральній базі Державної спеціальної служби транспорту України (військова частина Т0710, місто Київ).

У 2011-2012 роках працював фельдшером швидкої допомоги Рокитнянської центральної районної лікарні, у 2012-2014 роках – помічником районного психіатра з соціальних питань Рокитнянської центральної районної лікарні. Заочно навчався у Національному університеті фізичного виховання і спорту України (місто Київ).

У 2014 році мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив санітарним інструктором аеромобільно-десантного батальйону 80-ї окремої аеромобільної ордена Червоної Зірки бригади Високомобільних десантних військ Збройних сил України (військова частина А0284, місто Львів).

З 11 листопада 2014 року брав участь в Антитерористичній операції на сході України. Кіборг із позивним «Псих».

17 грудня 2014 року молодший сержант Зінич у складі 3-го батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади заїхав на територію нового терміналу Донецького аеропорту. Протягом 34 днів він рятував життя поранених товаришів, перебуваючи в небезпеці для власного життя під шквальним вогнем і постійними обстрілами. Організував роботу медичного пункту, надавав психологічну допомогу військовослужбовцям. Лише за період з 16 по 19 січня 2015 року молодший сержант Зінич зміг врятувати більше 50 бійців, а всього на його рахунку за час перебування на території Донецького аеропорту більше 100 врятованих життів. В польових умовах проводив навіть реанімаційні дії.

9 січня 2015 року самостійно провів операцію по евакуації важкопораненого, внаслідок влучання пострілу від РПГ-7, солдата Ігора Римара з блокпоста «Ромео», який атакували російські бойовики. Зупинивши військовослужбовцю артеріальну кровотечю з культі лівої руки, рваних ран обличчя та шиї, провів інтубацію трахеї і в продовж 10 годин підтримував його життєдіяльність. В результаті солдат Римар був успішно евакуйований до шпиталю в місто Харків.

16 січня 2015 року, під час газової атаки російських найманців, ризикуючи власним життям, молодший сержант Зінич евакуював 5 військовослужбовців з атакованих постів та надав їм необхідну медичну допомогу.

17 січня 2015 року, після охоплення вогнем та детонації боєприпасів зведеного підрозділу, до прибуття командирів, взяв на себе командування обороною аеропорту: організував несення варти, обслуговування зброї, укріплення постів, визначив сектори вогню. Одночасно надавав медичну та психологічну підтримку військовослужбовцям.

19 січня 2015 року відбувалися особливо запеклі бої на території Донецького аеропорту. Термінал, де знаходилися українські бійці, прострілювався з усіх сторін. Після підриву російськими бойовиками поверхів терміналу, молодший сержант Зінич отримав важке поранення голови уламками залізобетонних конструкцій, сам надав собі першу медичну допомогу, та, попри поранення і контузію, надалі продовжував допомагати пораненим, кількість яких суттєво збільшилась. Військовий фельдшер прийняв рішення залишатися, поки не вивезуть останнього пораненого бійця. Спроби вивезти бійців були зроблені 19 та 20 січня 2015 року, але бойовики не давали можливості під‘їхати транспорту.

20 січня 2015 року бойовики підірвали другий поверх нового терміналу Донецького аеропорту. Під завалами опинився й молодший сержант Зінич, якому бетонна плита зламала хребет. Бойові побратими витягли з-під завалів військового фельдшера, але невдовзі він помер у них на руках.

Лише 16 лютого 2015 року тіло молодшого сержанта Зінича вдалося вивезти з Донецького аеропорту та передати рідним для поховання.

Винагороди та визнання

Своєю самовідданою працею, мужністю, героїзмом, великою самопожертвою заради життя та здоров’я інших Зінич Ігор заслужив звання Героя України, проте присвоєння цього звання очікували майже 9 місяців усі, хто вболівав за долю Героя. Весь цей час, небайдужі до його долі люди, просили Президента України відзначити Героя – парамедик медичної служби Хотабич Ольга Башей «Кроха», якій Ігор Зінич передавав поранених із терміналу, вона одна з перших звернулася до Президента з таким проханням, тому що сама особисто бачила, наскільки героїчним воїном – медиком був Зінич. Були звернення від побратимів Ігоря, депутатів Верховної Ради, зокрема Олени Корчинської, радника Президента України Ольги Богомолець, колективу Білоцерківського медичного коледжу.

14 жовтня 2015 року, з нагоди відзначення Дня захисника України, довгоочікуваний Указ був підписаний!

І ось нарешті 4 грудня 2015 року, під час урочистостей з нагоди Дня Збройних Сил України, Президент України Петро Порошенко вручив орден «Зірка Героя України» мамі Героя – Зінич Вірі Іванівні.

  • Удостоєний громадської відзнаки — звання Народного Героя України (04.06.2015, посмертно).
  • Нагороджений медаллю Української православної церкви Київського патріархату «За жертовність і любов до України» (12.01.2016, посмертно); за професіоналізм і милосердя громадською відзнакою «Орденом Святого Пантелеймона» в номінації «Служіння суспільству» (09.08.2017, посмертно).
  • Ім’я внесено до стели військовослужбовців ЗСУ, яким присвоєно звання «Герой України» (на території Національного університету оборони України імені Івана Черняхівського, м. Київ).
  • Меморіальні дошки відкрито на фасадах:
    • будівлі Рокитнянської центральної районної лікарні (25.03.2015);
    • будівлі Рокитнянської ЗОШ І–ІІІ ступенів № 3 (22.05.2015);

    • будівлі КМНЗ «Білоцерківський медичний коледж» (18.06.2015).

  • На його честь перейменовано вулицю в селищі Рокитне Білоцерківського р-ну Київської обл. (2016).
  • Портрет героя розміщений на меморіалі «Стіна пам’яті полеглих за Україну» в м. Києві (секція 5, ряд 10, місце 21).
  • У зоні АТО на його честь названо машину швидкої допомоги.
  • 06.09.2021 відбулась прем’єра документального фільму «Останній медик терміналу. Позивний “Псих”» (автор проєкту К. Клим, режисер В. Яворський).

джерела:

  • https://www.youtube.com/watch?v=0h6F__Bol70
  • https://ukraine-memorial.org/ua/biography/zinich-igor-viktorovich/
  • https://memorybook.org.ua/9/zinych.htm
  • https://vue.gov.ua/%D0%97%D1%96%D0%BD%D0%B8%D1%87,_%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
  • https://uaheroes.com/story/ihor-zinych/
  • https://bcmc.kiev.ua/novini/item/zinich-igor-viktorovich-psikh-geroj-ukrajini-posmertno