Укрпошта присвятила Миколі Гоголю два поштові випуски, автори дизайну: Володимир Таран, Олександр Харук та Сергій Харук.
№907-908 | 200-річчя від дня народження Миколи Гоголя | 21.03.2008
№988-989 | Микола Гоголь. 200-річчя від дня народження | 01.04.2009
КПД до зчіпки №907-908
КПД до блоку №74 з марками №988-989
ШПД Миргород, ЦПЗ №5
ШПД Ніжин, ЦПЗ-2
Зворот
Гоголь Микола Васильович – за походженням український письменник, драматург та прозаїк, який писав свої твори російською мовою.
Найвідоміші твори – «Вечори на хуторі поблизу Диканьки”, “Тарас Бульба”, “Миргород”, “Вій”, “Ревізор”, «Мертві душі» та інші.
Микола Васильович Гоголь народився 20 березня (1 квітня) 1809 року в селі Сорочинці Миргородського повіту Полтавської губернії в родині дрібного поміщика, який захоплювався домашнім театром і писав п’єси українською мовою. Незабаром після народження сина батьки перевезли його до села Василівки того ж повіту, де знаходився їхній маєток. Згідно з сімейними переказами, батько майбутнього письменника походив зі старовинного українського козацького роду – був нащадком відомого козака Остапа Гоголя – гетьмана Правобережної України кінця XVII століття. Він помер, коли Миколі виповнилося 15 років.
Вихованням хлопця здебільшого займалася бабуся – Тетяна Семенівна, яка змалку заклала йому любов до рідного слова і пісні. Під її впливом юний Гоголь захопився збиранням українських народних пісень, прислів’їв та приказок, лексичного матеріалу для створення українсько-російського словника. Пізніше він так писав про українську пісню: «Якби наш край не мав такої скарбниці пісень, я б ніколи не зрозумів історії його, тому що не збагнув би минулого…»; «Моя радість, життя моє! Як я вас люблю! Що всі холодні літописи, в яких я тепер риюся, перед цими дзвінкими, живими літописами! Як мені допомагають в історії пісні!..»; «Це народна історія, жива, яскрава, барвиста, правдива, що розкриває все життя народу».
Наприкінці 1833 року Микола Гоголь клопочеться про місце професора загальної історії в Київському університеті святого Володимира, але – не склалось. Замість загальної історії Гоголю запропонували у Києві посаду професора історії росії. Він відмовився від цієї пропозиції, посилаючись на брак інтересу та досвіду.
Мало хто знає, що Гоголь, рідною мовою якого була українська, здобув центральне місце у російській літературі саме завдяки тому, що був українцем, знав тогочасну українську культуру, яка була майже зовсім не відома в росії, і, «переклавши» її для російського читача, став знаменитим.
Хоча Гоголь був українцем, у час, коли Україна була часткою російської імперії, а російську мову було прийнято як мову «освіченого» літературного спілкування, він мусив писати російською, щоб мати успіх у літературі.
Відео
джерела:
- https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
- https://gogolivska-gromada.gov.ua/news/1724094315/
- https://suspilne.media/poltava/118247-lubiv-rukodilla-ta-boavsa-smerti-najcikavisi-fakti-pro-mikolu-gogola-akij-narodivsa-na-poltavsini/
- https://www.radiosvoboda.org/a/1566234.html
- https://faktyday.com.ua/mykola-gogol/