Символи української державності доби визвольних змагань -

Перші визвольні змагання — створення власної держави в умовах Першої світової війни. Українська революція — низка подій, пов’язаних з національно-визвольною боротьбою українського народу у 1917—1921 роках. Ця доба була вершиною національно-визвольної боротьби, відродження української нації. Сформована тоді ідея державної незалежності стала визначальною для українського визвольного руху. Розбудовою Української Народної Республіки, Української Держави, Західноукраїнської Народної Республіки українці довели здатність і спроможність національного державотворення. Сьогоднішня Україна є спадкоємицею державницьких традицій, закладених революцією 1917–1921 років.

Українська революція має три етапи:

березень 1917 – квітень 1918 – доба Української Центральної Ради;
29 квітня – 14 грудня 1918 – доба Української Держави (Гетьманату) Павла Скоропадського;
грудень 1918 – листопад 1921 – доба Директорії УНР.

Документи по темі:

Перші українські поштові марки доби визвольних змагань

З утворенням незалежної країни постає питання щодо розробки символів державності, які розміщуються на офіційних емблемах, печатках, бланках. Це стосується і необхідності випуску власної грошової одиниці, а також поштових марок для комунікації між органами влади та населенням. У 1917 р. пошта відігравала неабияку важливу роль у житті людей та функціонування держави. Тому розробка марок того часу є досить важливим процесом.

Історія створення перших марок в УНР

Підставою для випуску власних марок стало утворення нової держави у вигляді Української Народної Республіки. Підписаний у листопаді 1917 р. Центральною Радою III Універсал передбачав створення УНР як автономії у складі нової Російської держави. Відповідно до цього, був виданий наказ щодо проведення конкурсу на розробку нової марки. Серед основних технічних вимог до проєкту, було створення одного універсального ескізу для номіналів від 5 до 50 копійок та від 1 до 15 карбованців. При випуску 11 марок, основною відмінністю мав стати їх колір та номінал.

Конкурс було проведено, відібрані певні роботи, йшла справа до виготовлення кліше. Але з підписанням у січні 1918 р. IV Універсалу була проголошена Незалежність. Відповідно до цього, постало питання щодо розробки символіки для самостійної держави. Ці умови передбачали необхідність нового дизайну марки, в т.ч. з висвітленням на них символів державності. До того ж було прийнято закон щодо обігу власної грошової одиниці у вигляді гривні, яка складалася зі 100 шагів (монет).

Оскільки з грудня 1917 р. був відкритий фронт та розв’язувалася українсько-російська війна, часу було обмаль. Для пришвидшення розробки нових марок напряму замовити проєкти ескізів у художників. Найбільший вклад у розробку державної символіки здійснив графік Георгій Нарбут, який особисто розробляв державний герб та банкноти. Під його керівництвом були розроблені і перші марки. Допомагав йому у цьому Антін Середа, який створив марки найменших номіналів 10 та 20 шагів.

Г. Нарбутом були підготовлені марки з номіналами 30, 40 та 50 шагів. Найвідомішою з них є алегорія «Молода Україна». Пустити в друк розроблені художниками поштові марки одразу не вдавалося. Причиною стала неготовність випуску розмінних монет. Тому розроблені марки випустили як кредитні купони, доповнивши їх на звороті позначкою, що вони замінюють монети. Фактично як поштові марки п’ятивартісний випуск надійшов в обіг в липні-серпні 1918 р.

Тризуб на державних гербах України доби визвольних змагань

25 лютого 2018 року виповнилося 100 років, відколи тризуб став державним гербом УНР.

Він є давнім символом. Його найдревніше зображення, віднайдене археологами, датується X століттям. Припускають, що це був магічний знак роду, оберіг. Відомо до 40 його тлумачень: тризубець, підсвічник-трикірій, сокіл, якір, житній колос, лук зі стрілою, триєдина жертва в ім’я перемоги життя над смертю. Є також гіпотеза, що це знак триєдинства світу та поєднання символів поширених колись культів сонця і якоря.

В період розквіту Київської Русі, у X-XIII ст., зображення тризуба було поширене на великій території – від Криму до Новгорода, від Кавказу до Франції та Швеції, адже карбувався він на всьому: від печаток та монет до цеглин, з яких будувались храми та церкви. Так, зображення тризуба було знайдено на цеглинах Десятинної церкви у Києві.

Однак, починаючи від розпаду Київської Русі і аж до ХХ століття тризуби майже не використовувались. Іноді вони зустрічалися в геральдиці міст, на родових гербах чи у книгах. Деякі гетьмани, зокрема Хмельницький та Мазепа, розміщували на своїх родових гербах хрести чи якорі, стилізовані під тризуб.

Під час Української революції, за пропозицією Михайла Грушевського, тризуб був прийнятий як Великий і Малий державний Герб УНР. Автором проекту тодішнього герба став Василь Кричевський.

Українська грошова одиниця – гривня

У часи національно-визвольних змагань у 1917-1921 роках велике значення у розбудові самостійної і суверенної Української держави мало впровадження національної валюти й створення незалежної банківської системи.

1 березня 1918 року, Українська Центральна Рада ухвалила закон про гривню – грошову одиницю УНР.

Автором оформлення цього грошового знака був Георгій Нарбут. Він оздобив купюру орнаментами в стилі українського бароко XVII-XVIII століть. Тоді ж уперше на грошах з’явилося зображення тризуба (родового знаку князя Володимира Великого), що неабияк посприяло його популяризації серед населення.

Напис «100 карбованців» на купюрі був чотирма мовами: українською на аверсі та трьох найбільших національних меншин, які жили на території України – російською, польською та єврейською. В народі їх прозвали «яєчнею» – через жовтий колір купюри.

Внаслідок стислих термінів друку та неуважності працівників друкарні уся серія грошей виявилася з перевернутим реверсом. Неякісний друк, відсутність належного захисту на банкнотах сприяли появі фальшивих грошей. Невдовзі цю купюру припинили випускати.

Уже 1 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів», яким було запроваджено нову грошову одиницю – гривню, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.

Усього за 1917-1921 роки в обіг введено 24 паперових грошових знаки.

джерела:

https://uinp.gov.ua/aktualni-temy/ukrayinska-revolyuciya-1917-1921-rokiv
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F
https://tsdaea.archives.gov.ua/Publications/fotolitopys/content.php?chapterFolder=LiberationStruggle
https://dnipr.kyivcity.gov.ua/news/ukrainska-revolyutsiya-19171921-rokiv-e-vershinoyu-natsionalno-vizvolnoi-borotbi-ta-vidrodzhennya-ukrainskoi-natsii-2
http://www.golos.com.ua/article/308471
https://poststampua.com/do-100-richcha-pershyh-ukrayinskyh-poshtovyh-marok-poshtovyj-blok
http://www.golos.com.ua/article/356351
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2410168-trizub-zatverdili-derzavnim-gerbom-unr-rivno-100-rokiv-tomu.html
https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/metodychni-rekomendaciyi/znak-tvoyeyi-svobody-zatverdzhennya-tryzuba-gerbom-unr-derzhavni-symvoly-y-atrybuty-ukrayiny
https://www.radiosvoboda.org/a/ukrainian-banknotes-1917-1921/28449363.html
https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/sichen/5/1918-zyavylysya-v-obigu-pershi-ukrayinski-banknoty-karbovanci-unr
https://bank.gov.ua/ua/uah/uah-history
https://dn.gov.ua/news/1-bereznya-1918-roku-ukrayinska-centralna-rada-uhvalili-zakon-pro-grivnyu-groshovu-odinicyu-unr