14 листопада 2014 року введено в обіг поштовий блок №129 з марками №1405-1406, серія Славетні роди України. Автор Володимир Таран.
КПД
Рід Терещенків
Герб роду та девіз: «Стремлением к общественным пользам».
Терещенки — козацько-міщанський рід Глухівщини, який у 1870 отримав дворянський статус.
Родоначальник його Артем Терещенко (1794–1873) розбагатів під час Кримської війни на постачанні хліба й корабельного лісу для московського війська, потім захопився цукроварінням та іншими галузями промисловості.
Після селянської реформи 1861 року Артем Терещенко і його сини — Нікола, Федір і Семен, скуповуючи поміщицькі маєтки в Україні і Московщині, стали на початку XX століття одними з найбільших землевласників Московської імперії (140 000 десятин землі) і цукрозаводчиків в Україні (у 1911–1912 Терещенки мали 10 великих цукроварень).
Нікола Терещенко (1819–1903) був відомим меценатом й одним з фундаторів Київського й Глухівського музеїв; мистецькі колекції Ніколи Терещенка стали основою майбутніх музеїв українського мистецтва і картинної галереї в Києві.
Його дочка Варвара була разом з чоловіком Богданом Ханенком фундатором музею західного та східного мистецтва у Києві й ініціатором художньої промисловості (майстерні вишивок) на Київщині.
Онук Миколи, Михайло Терещенко (1886–1956) — член IV Державної Думи Росії, у 1915–1917 рр. був головою т. зв. Воєнно-Промислового Комітету в Києві, згодом міністром фінансів (березень — травень 1917 р.) і закордонних справ (травень — жовтень 1917 р.) Тимчасового Уряду; брав участь у переговорах з Українською Центральною Радою. Після жовтневого перевороту еміґрував, помер у Монако.
Федір (Федорів син) Терещенко (1888–1950) — небіж Миколи, був власником авіаційної майстерні і мріяв зробити Київ столицею авіабудування. Літаки його конструкції були взяті на озброєння московським військом в І світовій війні.
Мішель Терещенко (* 1954) — український підприємець, меценат, громадянин Франції. Онук Михайла Терещенка, син Петра Терещенка З 2005 року проживає в Україні. Отримав українське громадянство 2015 року. 25 жовтня 2015 року, під час місцевих виборів, став міським головою м. Глухова, набравши більш ніж 60% голосів виборців.
Меценати
Очевидно, що Терещенки були меценатами і добродійниками для розвитку культури і громадського життя Києва та, безперечно, щедро обдарували і Глухів. Адже самі вони ― глухівчани, походять зі старої гетьманської столиці.
Проте з другої половини ХІХ століття усі вже мешкали у Києві. І саме друге й третє покоління найбільше жертвували на розвиток суспільного і культурного життя. Бо на той час цей розвиток міг відбуватися тільки на добровільні датки багатих людей. Можна сказати, що родина Терещенків для Києва зробила найбільше таких добровільних датків.
Це і будівництво церков, і фінансування освіти, і заснування приватних лікарень, притулків, нічліжних будинків. І навіть створення музеїв та музейних колекцій. Їх порівнюють із Третьяковими, які заснували галерею у москві. У Києві ж цими речами займалися Терещенки, а Ханенки були пов’язані з ними тісними родинними зв’язками.
Тож можемо сказати, що це була одна велика родина, яка переймалася заснуванням приватних музеїв, котрі сьогодні є культурним надбанням України. Це музей Ханенків, раніше Музей західного та східного мистецтва, та Київська картинна галерея, що раніше називалась Музей російського мистецтва. Вдала переназва. Обидва музеї розташовані на Терещенківській вулиці.
У яких містах України можна відчути присутність спадку родини Терещенків
Крім Києва та Глухова, це Житомирщина, де був їхній приватний аеродром. Селище Дениші, де був їхній маєток і чавунний завод, який виробляв спеціальне обладнання для будівель. Це Чернігівщина і Черкащина, де залишилася власність Терещенків.
Правобережна Україна має цих пам’яток чимало. Терещенки скуповували старі маєтки старих панів, які мали польське походження і шляхетське українське. І купуючи, вони фактично рятували ці маєтки від занепаду, що було позитивною формою їхньої діяльності.
Автомобільний спорт теж, де речі, пов’язаний із Терещенками, бо Федір, крім літаків, дуже любив автомобілі. І так звана Петровська алея у Києві з’явилася завдяки тому, що там розкатував свій автомобіль Терещенко. А згодом там збудували міст кохання.
Згадаю ще медичну бібліотеку, це теж будинок Олександра Миколайовича Терещенка. Вони були меценатами фактично архітектури ампіру в Києві, мали свого придворного архітектора Павла Галанського. Він збудував і будинок театрального мистецтва Карпенка-Карого ― тоді це була споруда для шкіл.
Таких споруд у Києві багато і вони досі використовуються, зокрема Троїцький народний дім (театр оперети, ― ред.). Але багато знищених: наприклад, нещодавно зруйновано нічліжний будинок за Бессарабкою. На Подолі багато притулків. У Києві кінця ХІХ ‒ початку ХХ століття ми говоримо про архітектурний бум, масове будівництво. Це могло відбуватися завдяки цукропромисловцям, і на першому місці серед них були Терещенки”.
Що відбулося з родиною Терещенків у момент революції 1917 року і потім
Під час Першої світової війни сім’я Терещенків вела активну благодійну діяльність. Вони будували лікарні, фінансували виробництво медичних засобів та організовували курси по догляду за пацієнтами.
Однак, із приходом радянської влади, в 1919 році, сім’я Терещенків опинилась у списках ворогів режиму та була змушена емігрувати. Сьогодні нащадки роду живуть в країнах Західної Європи й Америки.
НБУ
Серія фільмів про рід Терещенків від Суспільне Культура
Анонс
Серія 1: Артемій – батько Глухівського економічного дива
Серія 2: Микола – від торгівця зерном до найбагатшого українця
Серія 3: Солодкі статки: як Терещенки зробили бізнес на цукрі
Серія 4: Ікарові крила: як Федір Терещенко створював літаки
Серія 5: Мистецтво: конкуренція з Третьяковим і музей Ханенків
Серія 6: «Охматдит» та каналізація: куди вкладали гроші меценати Терещенки
Серія 7: Михайло: падіння монархії та втрата сімейного бізнесу
Серія 8: Вигнання: як радянська влада націоналізувала бізнес-імперію
джерела:
- https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B8_(%D1%80%D1%96%D0%B4)
- https://naglyad.org/uk/2017/08/08/tereshhenki-gluhivski-miljoneri-i-metsenati/
- https://suspilne.media/culture/254456-kim-buli-i-zalisautsa-slavetni-teresenki-dla-ukraini-rozpovidae-istorik-igor-giric/
- https://library1vmcbs.blogspot.com/2020/05/blog-post_31.html
- https://www.kyivpost.com/uk/post/21491
- https://spravjniistoriyi.com.ua/2024/05/27/istoriia-uspikhu-rodu-tereshchenkiv/
- http://www.ukrsugar.com/uk/post/cukrova-imperia-teresenkiv
- https://media.zagoriy.foundation/speczproyekty/tereshhenky-czukrovi-imperatory-i-grandiozni-meczenaty/
- https://shpolyanochka.com.ua/rid-tereshchenkiv-istoriya-ukrajinskoji-eliti/
- https://www.pravda.com.ua/articles/2021/10/1/7308897/
- https://zn.ua/SOCIUM/stremleniem_k_obschestvennym_polzam.html