28 лютого 2013 року в обіг введено поштову марку №1272. Автор дизайну марки Володимир Таран.
КПД
Талановита людина – здібна у всьому. Це вкотре доводить український вчений Володимир Іванович Вернадський. Мислитель, філософ та науковець, один із засновників та перший президент Національної академії наук України, він зробив неоціненний вклад у мінералогію, біогеохімію, радіологію… Його вчення про біосферу та людину, як міст між нею та ноосферою починає сповна розкриватись лише зараз і знаходить безліч підтверджень в сучасній науці.
Перебуваючи у Мілані, він стане свідком болючої реакції батька на Емський указ. Циркуляр забороняв не лише використовувати українську мову в музиці, театрі, літературі, богослужіннях, але і ввозити українські книги до російської імперії. Навряд чи на той час Вернадський усвідомлював всю культурну трагедію такого закону, але, однозначно, зробив свої висновки.
На щастя, української літератури в домі Вернадських ніколи не бракувало: повернувшись до Петербурга, юний гімназист перечитає всі наявні номери «Основи» – першого українського журналу, що торкався як суспільно-політичних, так і мистецьких тем. А коли цього виявиться замало – розшукуватиме українські книги в крамницях букіністів і навіть замовлятиме дещо з-за кордону. Контрабандою, звісно ж.
Як інтелігент та мислитель, Володимир Іванович ніколи не схвалював радикальних дій, а з приходом до влади більшовиків навіть підписав звернення з гострою критикою їх дій. Зокрема, документ висловлював надію що «зусиллями народу буде покладено кінець пануванню насильників». Влада відреагувала миттєво: почалися жорстокі переслідування підписантів. Потрапив в опалу і Вернадський: на деякий час науковця навіть запроторили до в’язниці. Там би він і загинув, якби не заступництво колишнього студента. Щойно вийшовши на волю, Володимир Іванович разом з родиною тікає до рідної Полтавщини.
Українська революція 1917–1921 років створила сприятливі обставини для відновлення національної науки та культури. Спливли у пам’яті ідеї Шевченківського братства, відновило діяльність Українське наукове товариство на чолі з Грушевським. Потрапив у вир цих подій і Вернадський: очолив комісію з організації Академії наук та Української національної бібліотеки. Разом з тим, знаходив час на засідання питань вищої школи. Був певен, що інтенсивна робота думки разом з національним відродженням принесе Україні світле майбутнє та міжнародне визнання.
Цікаво, що саме Вернадський заперечував Грушевському, котрий, жаліючись на брак вчених-українців, пропонував залучити до створення академії росіян.
Важливо створити сильний центр наукових досліджень українського народу, його історії, його мови, природи України. Треба якнайшвидше створювати кафедри і лабораторії, інститути, які спочатку, можливо, й будуть зайняті росіянами. Але становище скоро зміниться, бо посади в академії виборні. Дуже скоро заявлять про себе місцеві сили.
Любов до рідного краю, щире занепокоєння майбутнім України та всеохопна віра в її розквіт стали життєвим кредо та покликанням великого науковця. «Я вірю у велике майбутнє і України, і Української академії наук…» – напише Вернадський вже наприкінці життя, ніби підсумовуючи свій визначний внесок. Бо ж не тільки вірив, а й робив усе, щоб посприяти їх якнайшвидшому становленню.
Відео
Неоднозначний філософ, пантеїст та науковець
Володимир Вернадський на купюрі 1000 гривень
джерела:
- https://metinvest.media/ua/page/tvorc-ukransko-dentichnost-vpertiy-ukranec-volodimir-vernadskiy
- https://was.media/microformats/vernadskij-rusofil-ta-svidomij-ukrainec/?gad_source=1&gclid=Cj0KCQiAq-u9BhCjARIsANLj-s2ExWWo_0Sjyov1rxAzijdTruSwTjcudHQgNZoQcNNWPv5qOhOgJiIaAjkfEALw_wcB
- https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/berezen/12/1863-narodyvsya-volodymyr-vernadskyy-vchenyy
- https://www.radiosvoboda.org/a/vernadskii-tysyachna-kupyura-istoryk/30250767.html
- https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87