Домаха, або Адомаха, – це легендарне поселення в гирлі річки Кальміус, яке в історичній літературі інколи трактують як один із можливих попередників Маріуполя.
На території сучасного Маріуполя топонім Домаха відомий із 1770-х років. У джерелах ним позначали два окремі об’єкти.
Першим були так звані «руїни давнього міста», які могли використовуватися місцевим населенням або адміністрацією як джерело будівельного каменю.
На карті Пітера Бергмана 1702 р. у лівій частині зображення позначено ділянку з написом «De gewesene Stadt», що може тлумачитися як «колишнє місто» або залишки давнього поселення. Поряд із нею нанесено невеликий ізольований об’єкт, який, імовірно, відображає рештки укріплення чи руїн. У документах канцелярії Азовської губернії другої половини 1770-х рр. ця ділянка відома під назвою «Домаха» та згадується як місце видобутку будівельного каменю для потреб міського будівництва.
Другим – один із рукавів Кальміусу, що пізніше перетворився на озеро-старицю й існував до 1930-х років.
Озеро Домаха біля гирла р. Кальміус на карті Пітера Бергмана 1702 р. (французька копія кінця ХІХ ст.). Топонім «Домаха» відомий за картографічними джерелами з 1760-х рр.; як озеро-стариця цей водний об’єкт існував до засипання у 1930-х рр.
Попереднє вивчення картографічних матеріалів XVIII століття дає підстави вважати, що згадані «руїни давнього міста» могли бути залишками пізньосередньовічного поселення. Проте його автентична назва наразі залишається невідомою.
Припущення про прямий зв’язок Домахи з українським козацтвом, зокрема з Кальміуською паланкою Війська Запорозького, не підтверджені достатньою джерельною базою. З огляду на це Домаха доцільно розглядати насамперед як складний історико-топонімічний об’єкт, навколо якого сформувалися місцеві перекази, наукові гіпотези та дискусії.
джерела:
- Вортман Д. Я. Домаха, Адомаха // Енциклопедія історії України: Додатковий том. Кн. 2 / редкол.: В. А. Смолій та ін.; НАН України, Інститут історії України. Київ: Академперіодика, 2025. С. 219.
- Кучугура Л. І. Домаха в Мариуполе. Только ли легенда? // Приазовский рабочий. 2008. 24 декабря.
- L. V. Неуловимая Домаха // Вивчення та збереження картографічної спадщини у музеях України. Біла Церква, 2010.