«Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (ММК)

ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» – багатопрофільне об’єднання, що включає, крім основного металургійного виробництва (одного з трьох найбільших в Україні), машинобудування, потужний аграрний та переробний комплекси, рибопереробні підрозділи, розгалужену мережу установ громадського харчування та торгівлі швейну фабрику, велику соціальну сферу.

Основна продукція меткомбінату – залізорудний агломерат для виплавки чавуну, передільний чушковий чавун, гранульований шлак і фракціонований щебінь, литі й катані сляби, прокат гарячекатаний (у т. ч. травлений) у листах і рулонах. т. ч. травлений) у листах і рулонах, сталь холоднокатана (у т. ч. оцинкована) у листах і рулонах, сталева стрічка, безшовні та зварні труби, балони для зберігання стиснених і скраплених газів. За даними компанії, комбінат виробляв 6 млн т чавуну, 7 млн т сталі, 5,3 млн т прокату, 13,5 млн т агломерату щорічно.

Продукція ММК ім. Ілліча сертифікована міжнародними класифікаційними товариствами: Реєстром Ллойда (Велика Британія, Німеччина), Американським бюро судноплавства, Морським регістром судноплавства (росія), Німецьким сертифікаційним центром ТЦУ тощо. Комбінат експортував свою продукцію до більш ніж 90 країн світу.

Комбінат Ілліча з’явився на основі Маріупольського об’єднання державних металургійних заводів, яке в свою чергу складалось з заводів товариства “Російський Провіданс”, створеного бельгійською компанією Forges de la Providence, та “Нікополь-Маріупольське гірниче і металургійне товариства”, привезених з США. До початку XX століття завод був найбільшим металургійним підприємством Російської Імперії.

«Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» — подібна назва доволі типова для індустріальних дітищ СРСР. Радянське оспівування індустріалізації вкорінилося так сильно, що мало хто навіть з маріупольців знає, що цей гігант має європейське та американське коріння. Більше того, без них, Маріуполя, як великого промислового центру на узбережжі Азовського моря, взагалі б не було. Комбінат «імені Ілліча» — результат не радянської індустріалізації, а незаконної націоналізації американського металургійного заводу «Нікополь» та бельгійського «Провіданс».

Перший був запущений в 1897-му році, майже одразу після того, як його морем привезли з далекого Сіетла. Бельгійський завод почав працювати на рік пізніше і одним з його найбільших акціонерів був український підприємець та філантроп Олексій Алчевський.

Обидва підприємства були надзвичайно прибутковими через дешеву робочу силу, великі запаси корисних копалин та зручну морську логістику. «Нікополь» та «Провіданс» були одним з найбільш сучасних заводів в усій Європі, тому вони стали осередком прогресу всього Сходу України.

Завдяки металургійним здобуткам Маріуполь став великим промисловим містом. В структурі заводу ім. Ілліча виник завод ЖЗТМ («Азовмаш») — важливий центр СРСР з виробництва залізничних цистерн.

Передумови

Одна з головних причин будівництва заводу – це попит на труби для розпочатого у 1897 році будівництва нафтопроводу Баку–Батум, де левову частку коштів вклав Паризький банкірський будинок Ротшильдов, який займав домінуюче становище у видобутку бакинської нафти.

Маріупольський майданчик підходив якнайкраще своїм розташуванням на березі Азовського моря на шляху зустрічного руху нікопольської та керченської руди та донецького вугілля, близькістю до ринку збуту, наявністю залізниці та великого торгового порту. Плюс митна політика, великі державні замовлення стимулювали іноземців ввозити не товари, а капітал, зокрема інвестувати у будівництво металургійних заводів.

Перш ніж розпочати будівництво заводу, було засновано «Нікополь-Маріупольське гірське та металургійне товариство». Ініціатором та одним із директорів правління став впливовий банкір, прусський підданий Адольф Ротштейн. Сучасники називали його першим серед банкірів Петербурга, alter ego (другим «я») царського міністра фінансів Сергія Вітте, який часто вдавався до його порад. Компаньйоном Адольфа Ротштейна став громадянин США Едмунд Дютіль Сміт. Дозвіл заснувати «Нікополь-Маріупольське гірське та металургійне товариство» дав імператор Микола II 10 травня 1896 року і затвердив його статут. 6 липня відбулися перші загальні збори акціонерів. Статутний капітал товариства призначався в 3 млн. рублів золотом, розділених на 24 тисячі акцій, по 125 рублів кожна. Буквально одразу після проведення перших зборів з’явилися перші будівельники нового заводу у Маріуполі.

Готовий завод доставили на лайнері із США

Маріупольська міська дума продала Нікополь-Маріупольському товариству 200 десятин землі під завод із усіма спорудами в районі залізничної станції Сартана за 60 тисяч карбованців. При цьому дума висунула інвесторам низку умов. Серед них: якщо протягом півтора року не буде розпочато виплавку руди в доменній печі, то земля має бути повернена місту без повернення сплачених за неї грошей. Освоєння земельної ділянки велося прискореними темпами. До осені було викопано котловани під фундаменти, почалося зведення заводських корпусів. За такий короткий час неможливо було замовити, отримати та встановити машини, але засновники заводу не зупинилися перед цим. Щоб швидше виконати замовлення на виготовлення труб для нафтопроводу Баку–Батум, товариство закупило у США та доставило до Маріуполя повністю готовий металургійний завод із трубозварювальним цехом. Для цього його довелося спочатку розібрати в Америці, а потім переправити до Маріуполя морським шляхом. Це коштувало величезних грошей, але тут залишалося тільки встановити машини і пустити в хід. Океанський лайнер під американським прапором, завантажений верстатами, металевими конструкціями, трубами, балками, плитами, всім – до цвяхів, болтів та гайок – необхідним для будівництва заводу, пізно восени 1896 року увійшов до маріупольського порту. А в грудневу холоднечу розпочався монтаж обладнання.

Завод будувався за останніми зразками американської техніки та технології, що значно випереджало європейські аналоги.

Зведення підприємства здійснювалося під безпосереднім керівництвом американських інженерів Генріха Лауде, який згодом став першим директором заводу, і Джуліана Кеннеді, найталановитішого конструктора доменних печей. Він прибув до Маріуполя разом зі своїм братом Вальтером, який став першим начальником доменного цеху. Джуліан Кеннеді був знаменитим, його назвуть трохи згодом, після будівництва металургійного заводу в Індії, батьком азіатської сталі. А в Маріуполі сучасники, що працювали з ним, згадували, що, хоча Кеннеді і був видатним конструктором.

Американські інженери зіграли виняткову роль в підготовці місцевих кадрів. На маріупольському заводі набирався досвіду та знань старший майстер Михайло Курака, майбутнє світило вітчизняної металургії. Завод був побудований в рекордно короткі терміни: 13 лютого (1 лютого за ст. стилем) 1897 був пущений трубозварювальний стан. Одночасно зводилися домни, мартени, прокатні стани. Домни “Нікополя” були останнім словом техніки. З цегли на цементному та вапняному розчинах склали два фундаменти, на них розпочали збирання печей. Висота фундаменту сягала чотирьох метрів. Маріупольська піч була на кілька метрів вище ніж німецькі та бельгійські домни. Її продуктивність була майже вдвічі потужніша за найбільші на півдні України домни. Це був найкращий агрегат на той час. Зазначалося, що американська конструкція печі «краще, ніж навіть на заводі Юза та деяких інших», де «доменні печі повністю відкриті та робітники потерпають від сонця та холоду». Печі мали клепані залізні кожухи. Відведення газів – бокове, за допомогою простої вирви, і вперше в країні застосовано уловлювання газів з подвійним затвором типу Паррі. У 1898 році американці після 15 місяців здали працюючі домни «Нікополь-Маріупольському акціонерному товариству». Перша піч дала чавун у ніч із 14 на 15 червня 1898 року. В 1899 завод вже працював на повну потужність.

Поворотний момент історії

Будівництво заводу кардинально змінило економіку, демографію, кордони, інфраструктуру – загалом історію Маріуполя.

З перших днів на будівництві працювали понад 2 тисячі людей, вчорашніх селян з ближніх і віддалених повітів і губерній. Якщо раніше у місті проживали 8644 особи, то на момент проведення першого Всеросійського перепису населення 1897 року – 31 116, а 1913 року – 57 747 людей. Заради чого вчорашні селяни залишали свої будинки і прямували до Маріуполя, незважаючи на найважчі умови праці та побуту? Причина проста. Рівень життя в імперії був таким, що заробіток за 12-14-годинний робочий день у розмірі 60-70 копійок на маріупольському заводі вважався досить високим та привабливим. Це було вдвічі, а то й утричі більше, ніж на старих уральських підприємствах. «Нікополь» – один із двох прабатьків меткомбінату імені Ілліча. Другий – бельгійське акціонерне товариство «Провіданс». Отримавши дозвіл уряду, воно купило у Маріупольської міської управи дві ділянки землі і на одній з них, яку потім називали майданчиком «Б», почало будувати завод. Бельгійський завод запустили 1899 року неподалік «Нікополя». А 22 лютого 1924 року два прабатьки – «Нікополь» та «Провіданс» – були об’єднані в єдине підприємство, якому згодом було присвоєно ім’я Ілліча.

Люди – головна цінність металургійного флагмана

За всіма рекордами, досягненнями та розвитком виробничої потужності меткомбінату імені Ілліча завжди стояли люди. У різні епохи на підприємстві працювали сотні тисяч людей. Підприємство допомогло розкрити талант, стало справжнім трампліном для багатьох високопрофесійних металургів, які працювали не лише на благо підприємства, а й усієї металургійної галузі країни. У 1898 році на маріупольський завод прийшов Михайло Курако, який увійшов в історію металургії як засновник вітчизняної школи доменщиків – куракінської академії.

Любов до Маріуполя та городян – у кожному проекті

За останні 10 років соціальні інвестиції Групи Метінвест у Маріуполі становили близько 1 мільярда гривень. За цей час місто суттєво змінилося. Завдяки фінансовій підтримці металургів та партнерству з муніципалітетом оновлено Театральний сквер, парк «Веселка», площу Свободи та міський пірс. У Маріуполі з’явилися IT-простори «Спалах» та «1991». Створено центри надання адміністративних послуг у Центральному та Лівобережному районах міста. Одним із ключових проектів став Ювілейний парк імені Гурова, у реставрацію якого інвестиції Групи Метінвест вже становили понад 80 млн грн.

Тисячі врятованих життів

Металурги кілька десятків років забезпечують киснем маріупольські лікарні за заявками головлікарів. А у 2020 році у зв’язку з масштабним поширенням небезпечної коронавірусної інфекції COVID-19 кисень став одним із основних компонентів, що рятує людські життя. Потреба у кисні різко збільшилася. Як зазначають лікарі, без стабільного постачання кисню було б складно справлятися з такою кількістю пацієнтів у стаціонарі. Щодня підприємство безкоштовно відвантажувало тонни кисню, завдяки якому рятували хворих на СOVID-19, для цього працівники кисневого цеху працювали цілодобово. Життєво важливий газ, що надходить у лікарні, вироблявся на обладнанні французької фірми AIR LIQIDE і за своїм складом та чистотою відповідав всім нормам для застосування з медичною метою. Це підтверджують відповідні сертифікати. Лише за 2021 рік металургійний комбінат передав лікарням Маріуполя та України 259 тисяч кубометрів газоподібного та 1302 тонни рідкого кисню, у тому числі 221 тонну рідкого кисню розподілено між лікарнями Покровська, Скадовська та Миколаєва для лікування хворих на коронавірус. Всього за період з початку пандемії інвестиції Групи Метінвест у будівництво, утримання та обслуговування кисневої інфраструктури медустанов у Маріуполі становили понад 72 млн. грн., що дало змогу облаштувати майже 700 лікарняних ліжок із прямою подачею кисню. Також для міських лікарень було закуплено кріосистеми, які цілодобово обслугововували працівники металургійних підприємств Маріуполя.

Спецпогашення Укрпошта до 100-річчя

13 лютого 1997 року відбулося спецпогашення “100 років Маріупольському Металургійному комбінату 1897-1997”.

125 років ММКІ

13 лютого 2022 року Металургійний комбінат імені Ілліча відзначив своє 125-річчя. Та невдовзі життя підприємства, Маріуполя й усієї країни перетворилося на пекельне випробування.

Війна

До повномасштабного вторгнення гірничо-металургійний комплекс забезпечував понад 10% ВВП та третину товарного експорту країни, формуючи значну частину валютних надходжень і податкових платежів. Через війну українська економіка зазнала значних втрат. Було зруйнувано старі економічні зв’язки. Азовсталь і ММК, на які припадало 40 % виробництва сталі у країні, містяться на окупованій території. Через це Україна втратила 40 % експорту чавуну, 30 % експорту гарячекатаного рулону та 30 % експорту холоднокатаного рулону. На комбінаті працювала одна п’ята жителів Маріуполя.

Артилерійські обстріли та бомбардування Маріуполя почалися 25 лютого. Керівництво Метінвесту вирішило вперше з часів Другої світової війни повністю зупинити Азовсталь та ММК ім. Ілліча. «Влучання снаряда в працюючий металургійний завод може призвести до техногенної катастрофи, – пояснює Риженков. – Зупинка заводів зайняла тиждень».

Від початку березня 2022 року Маріуполь Донецької області перебував у повному оточенні військ РФ. Бої за місто не припинялися і тривали майже три місяці. Окрім заводу «Азовсталь», одним із місць, де велися тривалі та інтенсивні бойові дії, був металургійний комбінат імені Ілліча.

Оборона Маріуполя на заводі Ілліча

За інформацією 0629.com.ua, яку сайт отримав від працівників заводу, що залишилися в окупації, ахматовці займаються вивезенням металобрухту з території комбінату. Частина обладнання, що вціліла, також вивозиться за межі міста. Куди саме, співрозмовник 0629 не знає.

В лютому 2024 року Роман Солонарь пообіцяв через два роки повністю відновити завод. «Я так планую. І це реально», – сказав він в інтерв’ю російській пропагандистці. Проте обіцянки так і залишилися обіцянками. Більше того, за словам гауляйтера Маріуполя Кольцова, замість 3,7 тисяч осіб зараз на зруйнованому заводі залишилося лише 600 працівників. Інші – звільнені. Для них немає роботи. Тобто окупанти скоротили кількість працюючих на ММК ім. Ілліча на 84%!

Газета з посиланням на нинішніх і колишніх менеджерів заводу повідомляє, що Кадиров зі своїми поплічниками вивозять і розпродають сучасне металургійне обладнання, відправляють металолом російським автовиробникам, які перебувають під санкціями, а також постачають промислові гази для космічної програми Кремля.

Під “чуйним керівництвом” цих людей ведеться повне руйнування промислового підприємства: з території заводу регулярно виїжджають вантажівки, наповнені прокатними виробами, та рухаються у бік РФ. Виробнича лінія, вартістю $220 млн, встановлена буквально напередодні повномасштабного вторгнення, також була успішно демонтована і вкрадена загарбниками.

З 2015 року Метінвест інвестував у ці заводи $1,9 млрд. Довоєнна капіталізація Азовсталі та ММК ім. Ілліча дорівнювала $10 млрд, сказав основний власник Метінвесту Рінат Ахметов італійському телеканалу RAI. На підприємствах також зберігалися сировина й готова продукція на $1 млрд.

Втрата ММК ім. Ілліча й Азовсталі – це проблема для післявоєнної України, каже генеральний директор Запоріжсталі Олександр Мироненко. «Доведеться покладатися на імпорт, коли будемо відновлювати інфраструктуру, мости, залізницю».

джерела:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Музей_історії_комбінату_Ілліча
https://metinvest.media/ua/page/itogi-2021-mariupolskiy-metallurgicheskiy-kombinat-im-ilicha
https://izolyatsia.org/eurodonbas/ua/location/mariupol-illicha
https://uk.wikipedia.org/wiki/Маріупольський_металургійний_комбінат_імені_Ілліча
https://file.liga.net/ua/companies/mariypolskii_metkombinat_im_ilicha
https://lb.ua/file/company/3538_mariupolskiy_metkombinat_imillicha.html
https://gmk.center/ua/manufacturer/mmk-im-illicha/
https://pr.ua/news/yak-pochinalasya-stalq
https://metinvestholding.com/ua/media/news/7369
https://www.0629.com.ua/news/1545190/120-let-kombinatu-im-ilica-zavod-podarit-gorodu-polakovu-gruppu-druga-rika-i-surpriz
https://metinvest.media/ua/page/serdce-ukrainskoy-metallurgii-mmki-125-let
https://mrpl.city/news/view/mariupolskij-metkombinat-ilicha-prazdnuet-125-letie-istoriya-nastoyashhee-i-budushhee-metallurgicheskogo-giganta
https://www.pravda.com.ua/articles/2019/12/26/7235772/
https://nv.ua/ukr/tags/mmk-im-ilicha.html?page=2
https://www.ukrinform.ua/tag-metkombinat-illica
https://www.dw.com/uk/меткомбінат-у-маріуполі-скоротив-виробництво-через-обстріли-авдіївки/a-37353825
https://www.unian.ua/society/ukrajinska-metalurgiya-vtratila-chastinu-vnesku-u-vvp-cherez-viynu-ale-zalishayetsya-oporoyu-ekonomiki-the-economist-13247343.html
https://lb.ua/economics/2016/04/26/333877_mmk_im_ilicha_pereimenovalsya.htmlhttps://biz.nv.ua/ukr/markets/ukrajinska-metalurgiya-2026-stan-galuzi-pid-chas-viyni-zbitki-shlyah-do-yes-ta-prognozi-50568125.html
https://metinvest.media/ua/page/forbes-ua-pv-roku-vyni–metnvest-mzh-vtratami-ta-planami-na-maybutn
https://gmk.center/ua/manufacturer/mmk-im-illicha/
https://metinvestholding.com/ua/media/news/6949
https://mariupolrada.gov.ua/news/mmk-im.-illicha-zupinit-stare-virobnictvo-pislja-zapusku-suchasnogo-staleplavilnogo-kompleksu
https://24tv.ua/na_mmk_imeni_illicha_zapustili_mblz_vartistyu_150_milyoniv_dolariv_n1120559
https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20190304-mmk-im-illicha-zapustyv-novyj-proekt-yakyj-ne-maye-analogiv-v-ukrayini/
https://gmk.center/ua/news/mmk-im-illicha-zbilshiv-potuzhnosti-z-vipusku-g-k-prokatu-do-2-5-mln-t/
https://gmk.center/ua/news/mmk-im-illicha-do-2020-roku-vijde-na-virobnictvo-2-5-mln-t-g-k-prokatu/
https://gmk.center/ua/news/mmk-im-illicha-z-pochatku-roku-osvoiv-15-novih-vidiv-produkcii/
https://gmk.center/ua/news/mmk-im-illicha-investuvav-114-mln-u-rekonstrukciju-stanu-1700/
https://gmk.center/ua/news/mmk-im-illicha-vklav-42-mln-grn-v-ukriplennya-vibivnoi-transhei/
https://gmk.center/ua/news/mmk-im-illicha-u-2021-rotsi-zbilshyv-vypusk-prokatu-na-12/
https://metinvest.media/ua/page/itogi-2021-mariupolskiy-metallurgicheskiy-kombinat-im-ilicha
https://gmk.center/ua/news/mmk-im-illicha-v-sichni-veresni-otrymav-16-6-mlrd-hrn-prybutku/
https://www.radiosvoboda.org/a/novyny-pryazovya-oborona-mariupolya-zavod-illicha/32387151.html
https://suspilne.media/donbas/453564-obladnanna-ake-zalisilos-na-mmk-imeni-illica-rosijski-okupanti-vikoristaut-dla-zavodiv-rf-radnik-mera/
https://www.radiosvoboda.org/a/news-mariupol-kombinat-illicha-chechnya/32268923.html
https://www.dw.com/uk/меткомбінат-у-маріуполі-скоротив-виробництво-через-обстріли-авдіївки/a-37353825
https://www.facebook.com/mariupolrada.gov.ua/posts/3178885492437571/
https://tsn.ua/ato/v-mariupoli-okupanti-pochali-rozbirati-na-metalobruht-kombinat-imeni-illicha-video-2138380.html
https://www.unian.ua/economics/other/okupanti-pochali-virizati-mariupolskiy-metalurgiyniy-kombinat-im-illicha-na-metalobruht-ostanni-novini-11946825.html
https://focus.ua/uk/economics/510203-azovstal-i-mmk-im-ilicha-ne-budut-rabotat-pod-okkupaciey-v-mariupole-ahmetov
https://www.0629.com.ua/news/4043316/mmk-imillica-okupanti-skorotili-na-84-kilkist-pracuucih-video
https://www.ukrinform.ua/rubric-tymchasovo-okupovani/3918567-rosia-viddala-metkombinat-illica-u-mariupoli-na-rozgrabuvanna-poplicnikam-kadirova-wsj.html
https://acmc.ua/mariupol-pislya-troh-rokiv-okupacziyi-zanepad-mmk-im-illicha-ta-zakryta-zona-na-sortuvalnij-video/
https://nv.ua/ukr/ukraine/events/zavod-imeni-illicha-v-mariupoli-otrimav-kadirov-i-yogo-otochennya-pishe-wsj-novini-ukrajini-50460235.html
https://suspilne.media/donbas/272911-u-mariupoli-na-mmk-imeni-illica-okupanti-virizaut-obladnanna-na-metalolom/
https://www.0629.com.ua/news/3402381/stalo-vidomo-hto-pribere-do-ruk-mmk-im-illica-i-port-mariupola
https://forbes.ua/ru/news/u-mariupoli-rozpilyuyut-mmk-im-illicha-na-metalobrukht-19082022-7812
https://fakty.com.ua/ua/svit/20241021-putin-viddav-zavod-illicha-u-mariupoli-kadirovu-yak-vijskovij-trofej-zmi/
https://defence-ua.com/news/okupanti_hochut_vikoristati_mmk_im_illicha_v_mariupoli_dlja_vidnovlennja_svojeji_bojovoji_tehniki-7300.html
https://www.0629.com.ua/news/3607686/skilki-ludej-pracue-na-mmk-im-illica-v-mariupoli-i-cim-voni-zajmautsa-video
https://www.0629.com.ua/news/3402381/stalo-vidomo-hto-pribere-do-ruk-mmk-im-illica-i-port-mariupola
https://nv.ua/ukr/ukraine/events/u-mariupoli-okupanti-virizayut-mmk-imeni-illicha-na-metalobruht-novini-ukrajini-50264309.html
https://suspilne.media/donbas/264479-u-mariupoli-na-mmk-imeni-illica-okupanti-pocali-remontuvati-vijskovu-tehniku/
https://www.radiosvoboda.org/a/novyny-pryazovya-oborona-mariupolya-zavod-illicha-prykordonnyky/32397648.html
https://novosti.dn.ua/ru/news/411884-okkupanty-sokratili-na-84-kolichestvo-rabotnikov-mariupolskogo-metallurgicheskogo-kombinata-v-smi