Історія земської пошти Маріупольського повіту

17 грудня 1785 р. в Маріуполі була відкрита повітова поштова контора, в її обов’язки входили прийом та пересилання кореспонденції та грошей, надання коней та екіпажів, подорожуючим, листоношам та кур’єрам.

Спецпогашення “Поштова контора в м. Маріуполі 225 років” на НХК зам. 0-2047

Першим повітовим поштмейстером став Кіндратій Бажанов. Штат контори складали: канцелярський службовець, два листоноші з перевезення та супроводу пошти та сторож. Їх утримання становило 350 рублів на рік. Головне управління поштових справ визнало такі витрати «зайве обтяжливими». У 1788 р. було видано указ про скасування низки поштових контор у губерніях. Поштова контора в Маріуполі була скасована, в 1797 році її замінили поштовою експедицією. Штат складався з експедитора та сторожа. Першим поштовим експедитором у Маріуполі став писар Павло Кохановський. З 18 серпня 1810 р. у штаті Маріупольської повітової поштової експедиції було три листоноші. У такому складі вона проіснувала до 1831, коли в Російській імперії пройшла реформа поштової справи і в Маріуполі замість експедиції знову була заснована поштова контора.

“Поштово-транспортне сполучення між Бахмутом і Маріуполем”, започатковане в 1858 році.

З 1869 року в Катеринославській губернії працювала губернська поштова контора, що входила до складу 11 поштових округів Російської імперії. Їй була підпорядкована маріупольська повітова контора першого класу. Відомо, що у 1875 р. поштмейстером у конторі служили надвірний радник Д. Польовий, помічником – І. Надгорецький.

Постановою повітових земських зборів у січні 1869 р., відповідно до Положення про земські установи від 1 січня 1864 р.  було засновано земську пошту, яка розпочала роботу в 1874 р. Маріупольська повітова поштова контора 4-го класу Земська. Такі пошти створювалася за рішення земств для пересилання кореспонденції усередині повіту. В Маріупольському повіті засновувалося 18 поштових станцій (одна – у місті Маріуполь і 17 – у селах), за якими закріплювалися 24 коні та 40 ямщиків. Спеціальні розсилальні перевозили пошту від будівлі земської управи 28 волосними селами. Маршрут руху (тракт) було складено і затверджено розклад.

Поштовий тракт земської пошти Маріупольського повіту

У розкладі були вказані дні та час проходження пошти територією кожної волості. Розсильні об’їжджали повіт двічі на тиждень: у вівторки та суботи. Проїжджаючи поштовий тракт, розсилальні здавали та приймали пошту у всіх 28 поштових земських станціях. Всій кореспонденції перевозилося щорічно до 90 000 номерів на 60 000 рублів.

Земська поштова марка Маріупольського повіту

Спецпогашення “130 років Земській поштовій марці Маріуполя” на НХК, зам. №2810

У 1871 році для оплати поштових відправлень усередині повіту у місцевій друкарні було виготовлено марку маріупольської земської пошти вартістю 5 копійок. На ній значився напис “Земская почтовая марка”, текст розташовувався по периметру (на трьох сторонах), у центрі марки було вписано трикутник, вершина якого торкалася нижнього краю марки. У центрі трикутника розміщувалися зображення чотирикінцевого хреста та півмісяця, що становлять символіку герба міста Маріуполя. Над срібним півмісяцем – символ мусульманської віри, височів золотий хрест – символ християнської віри. Без перфорації, спосіб друкування літографічний, в одну фарбу (чорну), кожна марка обрамлена з усіх боків тонкими лініями, що перетинаються в кутах.

Марка №1 виготовлялася листами 3х4 (12 штук) і не мала напису земської установи, яка її випустила для поштового звернення.

Чи застосовувалися марки першого випуску за призначенням (для оплати пересилки кореспонденції) не відомо, проте відомо скільки марок було продано. Звіт маріупольської земської управи свідчить що у 1874 році отримано від поштових земських марок 15 рублів, тобто 300 штук.

Марка № 2, що надійшла на оплату приватної кореспонденції 1873 року, такий напис мала. Ця марка видавалася тричі.

  • Перше видання (1873) – на жовтому папері в аркушах 5×2+1. Остання марка в цьому аркуші повернена по відношенню до інших марок під кутом 90 градусів (перебуває в положенні куше).

Куше марки №2. перше видання.

  • Друге видання (1874) – на білому папері, 3×4.
  • Третє видання (1875) – на сірому папері, 3×4.

Аркуш марки №2, третє видання.

Земською управою були встановлені тарифи у розмірі п’ять копійок за пересилання пошти всередині повіту. Кошти, отримані від надання послуг, йшли утримання поштових станцій.

Варто відзначити унікальність роботи земської поштової служби Маріуполя, відмінну рису від прийнятих правил. В 1871 р. була випущена перша земська марка, а свою діяльність пошта почала лише через три роки – в 1874 (в цьому мабуть і розгадка того, що не існує гашених марок Маріупольської земської пошти).

Спецпогашення “Перша земська поштова марка Маріупольського повіту 150 років” на КОМ №340. На конверті – перша земська марка Маріупольського повіту 871 р. та старовинна світлина із зображенням будівлі Маріупольського повітового земства; на марці – земська поштова марка Маріупольського повіту 1875 р.

Значні зміни в поштовій службі відбулися з початком залізничного будівництва:

  • поштові контори стали займатися лише прийомом та відправленням кореспонденцій, посилок та грошей, тому що перевезення пасажирів стало функцією Міністерства шляхів сполучення;
  • завдяки залізницям значно прискорилася доставка поштових відправлень.

У Маріуполі ці зміни стали відбуватися з 1882 р., коли залізнична гілка з’єднала його зі станцією Оленівка. У квітні 1892 р. для прискорення отримання листів було встановлено пересилання з Маріуполя простою, а у вересні – замовленою кореспонденцією у поштових вагонах № 20 (на ділянці Костянтинівка – Харків) та № 99 (Ясинувата – Долинська) та назад до Маріуполя товаропаса. У цих поїздах встановили ящики для простої кореспонденції станцій на ділянці Маріуполь – Ясинувата.

У 1897 р. газета «Приазовський край» зазначала, що «місцева поштова контора буквально завалена роботою. Там щодня відбувалися справжнє стовпотворення, причому маса народу не встигає здати свою кореспонденцію і йде, відбуваються непорозуміння, галас, тому поліції необхідно призначити постового городового при конторі». Весь Маріуполь обслуговували лише чотири листоноші. У 1907 р. поштовим працівникам земства було збільшено посадові оклади, для прогодування поштових коней утримувачам поштових станцій виплачували окрему допомогу.

1907 р. відкрив своє поштове відділення Маріупольський залізничний вокзал. З введенням в експлуатацію заводів «Нікополь» і «Провіданс» на станції Сартана було відкрито свою поштову контору, а 1912 р. – поштово-телеграфні відділення у порту.

Період української революції 1917-1921

Після розпаду імперської влади поштові установи продовжували використовувати старі запаси марок. На території України з’явилися випуски Українська Народна Республіка, а згодом — Українська Держава.

Земські поштові служби, як й інші земські установи, було ліквідовано в 1918 році, після встановлення Радянської влади.

У 1919 році місто переходило під контроль різних сил (більшовики, білогвардійці).

Маріупольский випуск

У травні 1919 року місцевою поштовою владою в період контролю ЗСПР у Маріуполі була зроблена наддруківка чорною фарбою в один рядок цифри вартості та літери «к.» на марках УНР (Центральної Ради) – “35 к.” на марці в 10 шагів та «70 к.» на 50 шагах.

Практично всі каталоги поштових марок називають цей випуск «Маріупольським», датуючи його, в основному, березнем або квітнем 1919 р. Підставою для цього стало очевидно те, що ці марки в гашеному вигляді зустрічаються, головним чином, з гашеннями саме Маріуполя. Щодо походження цих марок думки дослідників розходяться. Більшість вважає ці марки випуском білої Добровольчої армії генерала Денікіна.

Наприкінці 1920 року більшовики остаточно встановили контроль над містом. Маріуполь увійшов до складу радянської України (УСРР).

7 березня 1923 року – ліквідовано Маріупольський повіт і на його території створено Маріупольський округ з переходом до устрою губернія-округа-район.

 

Уклададено за участю Вадима Коробки, кандидата історичних наук, доцента.

 

джерела: