Григорій Калмиков – Куїнджі годує голубів, 1910
27 січня 1842 року народився український живописець-пейзажист Архип Куїнджі. Геніальний митець із Маріуполя, який пройшов шлях від роботи на будівництві до виставок своїх робіт у Парижі.
Людина, яка не вміла користуватися багатством і, будучи мільйонером, жила у скромному шалаші в Криму, віддавши більшу частину власних коштів на благодійність.
Життя і шлях до мистецтва
Майбутній художник народився 27 січня, рік достеменно невідомий – різні документи називають 1841, 1842 і 1843 роки. Ставши сиротою у 6 років, Архип зрозумів, що легкого і безтурботного дитинства чекати йому не варто. Тому роботою хлопак не перебирав: працював і пастухом, і ретушером у фотографів в Одесі. У рідному Маріуполі обіймав посаду людини, яка слідкувала за обліком цегли на будівництві.
Освіта Архипа складалася з кількох класів середньої школи, закінчених до того ж далеко не з найкращими оцінками. “Лінивий, недисциплінований, ніякого світлого майбутнього цей пройдисвіт точно не побачить”, – такої думки були вчителі про нього. Навчання здавалося йому нудним і безперспективним, тому з юних років він знайшов справу, куди міг вилити весь запал, протест і бунтівний дух.
Цією справою було малювання. Що тільки можна – від шкільних підручників до вуличних парканів – юний Куїнджі вшанував мазками своєї руки. Хист хлопаки помітив хлібороб, на якого той працював, і порадив їхати у Феодосію, щоб напроситися в учні до Айвазовського.
Прибувши до Криму, Архип був приголомшений красою та величчю місцевої природи, що потім також відобразилось у низці картин:
“Ай-Петрі” (1890-ті)
“Море. Крим” (1898-1908)
“У Криму” (1905)
Але, як часто трапляється у мистецтві, генії бувають недооцінені або й зовсім позбавлені уваги. Так і сталось із Куїнджі. Айвазовського не вразила його манера малювання, більше того, він навіть не хотів брати Архипа на навчання, довіривши йому лише змішування фарб для художника.
Пізніше Айвазовський доручив іншу відповідальну справу Архипу – пофарбувати паркан. Не витримавши такого знущання над своїми мріями та потенціалом, у 1865 році Куїнджі вирушає до Петербурга, в Академію мистецтв.
Спробуйте уявити, яким розчаруванням для Архипа були перші дві відмови у вступі до Академії. Це можна було б сприйняти як злий жарт долі, проте вже за кілька років французькі імпресіоністи будуть захоплено споглядати його картини на виставках.
Третя спроба була вдалою: у 1868 році Куїнджі виставляє на академічній виставці свою першу картину “Татарська сакля у Криму” (яка, на жаль, не зберіглась до наших часів), завдяки чому отримує від Академії звання вільного (некласного) художника, а опісля йому навіть дозволили скласти іспити для отримання диплома.
Пейзаж Архипа Куїнджі «Після грози», 1879
Пейзаж Архипа Куїнджі «Після грози» (олія, 10х16 см) є варіантом однойменного твору, що зберігається у Державній Третьяковській галереї). Цю справжню перлину пейзажного жанру репродуковано на поштовій марці, що вкотре продемонструвало самобутність, унікальну неповторність таланту живописця.
Робота зберігається в Сумському художньому музеї, який носить ім’я свого засновника – Никанора Харитоновича Онацького. В музеї зберігаються ще декілька творів унікального майстра Куїнджі та твори багатьох інших найвідоміших вітчизняних і зарубіжних митців ХVII – поч. ХХІ ст.
Укрпошта
27 січня 2017 року до 175 річчя Архипа Куїнджі Укрпошта випустила поштову марку, листівку та КПД.
Поштова марка
Маркований аркуш
КПД з ШПД Київ, 01001
Зворотня сторона
КПД з ШПД Маріуполь, 87555
Картмаксимум з ШПД Маріуполь, 87555
Картмаксимум Dima&Sasha №157
Зворотня сторона
Маріуполь
Архип Куїнджі був із маріупольських греків, його батька звали Іваном. Треба сказати, що Катерина II примусово переселила греків із Криму на місце майбутнього Маріуполя в 1780 році, бо хотіла підірвати економіку Кримського ханства, де торгівля трималась переважно на греках та вірменах. Їй це вдалося, і в 1783 році Крим був анексований Російською імперією.
«Прізвище «Куїнджі» Архип Іванович придумав сам. В документах він – і Єнеджі, і Куюнджі, і Куєнджі… Вже потім у Петербурзі він захотів прізвище на італійський манер і почав писатись Куїнджі – з наголосом на Ї, а не так, як вимовляють греки Приазов’я – з наголосом на останньому складі», – пояснює в інтерв’ю Радіо Свобода Тетяна Булі, колишня очільниця Художнього музею імені Куїнджі в Маріуполі.
Етимологія цього прізвища в тому, що з урумської мови, а це мова тюркської групи греків Приазов’я, яку вони принесли з Криму, означає «золотих справ майстер».
Фірмовий стиль Архипа Куїнджі
Відомо, що за деякий час до моновиставки у Петербурзі Архип виставляв свої роботи у Парижі. І яким було здивування митця, коли, дивлячись на картини інших художників у виставковому залі, він не знаходив біля них глядачів. Адже всі вони були поряд з його роботами, поряд з роботами маріупольського художника.
Візитівка картин Куїнджі – це не просто світло, це його життя. Точніше те, як він це життя у світло втілює. Адже Архип – не перший і не останній художник, який приділяє більшість уваги у своїх картинах тіням, проте те, як він це робить, стало візитівкою.
Експерти та критики звинувачували художника у тому, що ніби той поставив позаду картини прожектор або наніс поверх полотна флуоресцентні фарби. Але ніяких фарб чи прожектора у галереї не було. Лише мазки майстра та неповторно підібрана палітра змушували людей вірити у неможливість існування такої картини.
Чого варта лише картина “Місячна ніч на Дніпрі”! Тоді, у 1880 році, Куїнджі повісив її у затемненій кімнаті, вимкнувши усе світло, за винятком декількох ламп, які під певним кутом були спрямовані на картину. Люди, коли підходили до картини, буквально примружувалися, настільки яскравим було сяйво місяця на картині.
Вона справила фурор! За короткий час виставку однієї картини відвідало 13 тисяч людей – величезна цифра для тих часів.
«Чи знаєте ви українську ніч? О, ви не знаєте української ночі! Придивіться до неї: з середини неба дивиться місяць. Безмежне склепіння небесне розійшлось, розширилось іще безмежніше. Горить і дихає воно. Земля вся у срібному світлі; а дивне повітря віє і теплом, і прохолодою, і дихає млостю, і розливає океан пахощів. Божественна ніч! Чарівлива ніч!» – так описував українську ніч Микола Гоголь.
Колористичні знахідки й ефекти освітлення в картинах Куїнджі дуже поціновував Врубель Михайло Олександрович, вважав його своїм учителем у колориті.
Секрет творчості
Відвідувачі виставки та критики знову не можуть збагнути, як же в Архипа виходить досягти такого результату? Один із секретів художника: Куїнджі писав фарбами власного виробництва. Брав готову палітру і додавав своїх інгредієнтів залежно від того, що він пише.
Так, у картині “Місячна ніч на Дніпрі” у фарби додано асфальт, завдяки чому досягнуто нереальних відтінків (проте саме через це картина із часом почала тьмяніти). Також вдалим рецептурам власних фарб допомагала й дружба Архипа Куїнджі з вченим Дмитром Менделєєвим.
У 1881 році Архип Куїнджі проводить другу в історії світового мистецтва і у власній історії виставку однієї картини, а саме “Дніпро вранці”.
Успіх був неминучий, адже сонцю Куїнджі знадобився цілий рік, аби зійти над Дніпром і знову осяяти стіни галереї та лиця людей.
Художник досліджував різні кольори та їх поєднання на хімічному рівні, щоб зрозуміти фарби набагато глибше, аніж інші художники. Це якраз один із чинників, який вирізняє Архипа з-поміж інших “передвижників” – петербурзького престижного клубу художників, у лавах якого перебував митець.
Пошук істини власної творчості
У 1882 році, через рік після експозиції “Місячної ночі на Дніпрі”, Куїнджі виставив картини “Дніпро вранці”, “Місячна ніч на Дніпрі” та “Березовий гай” – після художник зникає на 20 років.
Він виходить із компанії “передвижників” (номінальним приводом стала анонімна стаття, в якій митця звинувачували у одноманітності), не проводить виставок, не з‘являється на публіці. Його учні, яі приходили у гості, казали, що Архип тримає майстерню на замку і нікого туди не пускає.
Часто студенти помічали, що руки майстра були у краплинах фарби, і одежа також була замурзана. Отже, Архип Куїнджі таки працював. Тоді чому 20 років від нього не було ні слуху, ні духу?
Архип Куїнджі — один із небагатьох митців, якому вдалося розбагатіти. Однак він жив скромно, допомагав молодим талановитим художникам, був меценатом: подарував Академії мистецтв солідну суму на проведення щорічних Весняних виставок та на преміювання обдарованих початківців. Останні 28 років життя Куїнджі називають “мовчазним періодом” художника: він експериментував із власним стилем, продавав свої картини й успішно займався підприємництвом: купував та продавав землю в Криму та дохідні будинки. Таким чином йому вдалося заробити 3,5 млн рублів. Більшість статків він передав своїм бідним учням, на благодійність та в рідну церкву “Різдва Пресвятої Богородиці” в Маріуполі. Дружині залишив солідну пенсію, а в заповіті згадав усіх живих на той момент родичів. Чи художник вигорів, втратив хист, захворів? Ні. Цитуючи самого митця: “Я не буду виставляти своїх робіт, доки не зможу дати мистецтву щось нове”.
Куїнджі повернувся у світ за 9 років до своєї смерті, у 1901 році. Його роботи за період усамітнення дещо відрізняються від раніших картин. Помітно, що автор експериментував із власним стилем, і зайшов глибоко в себе, ніби шукав істину власної творчості. Після себе Архип Куїнджі залишив не лише близько 170 витворів мистецтва, а й пам‘ять про себе, як про людину, чиї очі не затьмарило багатство та успіх, про людину благородну і вірну своєму ремеслу.
Відео: Український феномен Куїнджі
Чи український художник?
Творчість його тісно пов’язана з Україною. На багатьох картинах зображені українські краєвиди, «сповнені сяйвом», які здобули йому гучної прижиттєвої слави: «Місячна ніч на Дніпрі», «Вечір в Україні», «Дніпро вранці» та інші.
Художника надихала краса Кримського півострова, Чорне море, гори, заходи сонця та світанки. «Враження дитинства і юності – безкрайній український причорноморський степ, море світла та степове безмежне марево, в якому тануть окреслення й розчиняється простір – назавжди визначили й живописну манеру, й світобачення, й буремну вдачу цього митця-самородка».
Архип Куїнджі за кількома ознаками підпадає під визначення український художник.
По-перше, місце народження – Маріуполь, Україна. Там він довго жив, формувався як особистість, жив потім. Створив чимало картин на українську тему. Помер в Санкт-Петербурзі, але лише тому, що дружина привезла його на лікування після запалення легень – думала, що столичні лікарі допоможуть. В присутності своїх учнів М. Реріха, М. Хімоні, В. Зарубіна.
Так, Куїнджі молодим вчився в Академії в Петербурзі, але тому, що такого закладу не було в Україні, не було на українському півдні. Він і викладав в Академії, але змушений був повернутись в Україну через підтримку студентського вільнодумства.
Ще один цікавий момент доводить, що Архип Куїнджі – справді український художник.
В 1863 році царський уряд видав так званий Валуєвський циркуляр, який сильно обмежив українську мову. Цар Олександр Другий видав Емський указ в 1876 році, який фактично заборонив українську.
Незважаючи на це, а також на те, що фактично назва Україна була в немилості, й її називали «Малоросією», Архип Куїнджі малює картини на українську тематику і називає їх «Україна», а не «Малоросія».
Відео: Як росіяни вкрали генія з Маріуполя – Архипа Куїнджі
Музей і війна
Щоб відкрити цей музей, знадобилося 100 років. Вперше про його створення заговорили у 20-х роках ХХ століття, а відкрили Маріупольський художній музей імені Архипа Куїнджі 29 жовтня 2010 року. У його колекції було 2200 творів живопису, графіки, скульптури видатних митців: Тетяни Яблонської, Івана Марчука, Михайла Дерегуса, Івана Айвазовського і, звісно, Архипа Куїнджі та його учнів.
Художньому музею імені Куїнджі в Маріуполі не пощастило – як і самому місту та його жителям. Через тиждень після початку масштабної агресії Росії проти України у 2022 році до музею прилетів снаряд, застряг у стіні першого поверху, але не розірвався.
У двадцятих числах того ж березня другий снаряд зніс дах музею, вибив всі вікна і спричинив велику руйнацію.
«Ми ховали, як могли, роботи в музеї, бо виносити їх ми не мали права і можливості – місто сильно обстрілювалося, і ми не знали, де їх ховати. Так ми зберегли три оригінали Архипа Куїнджі і роботу Айвазовського, та інші. Але коли місто вже було захоплене, то їх вивезли до «де-ен-ерії», до Донецька, тобто було викрадено, ворог вивіз ті роботи. А де вони зараз, я не знаю», – каже в інтерв’ю ексочільниця маріупольського музею Тетяна Булі, яка сама стала біженкою і живе тепер від Києвом.
«Те, що росіяни влучили в музей – це воєнний злочин. Те, що вони перемістили роботи з цього музею – це теж воєнний злочин, але сподіваюсь, що ми колись їх повернемо», – каже Олександра Ковальчук з Одеського художнього музею.
Російські війська також знищили погруддя Архипа Куїнджі біля Музею.
Як зауважує історикиня мистецтва Оксана Семенік: «Факт знищення музею – це дуже сумно, але його можна відбудувати. Але історія з викраденням картин – вона ніби унаочнює те, що відбувалось протягом століть. Вони просто брали всі ці картини, вивозили їх з України і потім казали, що ці художники – російські, бо в нас є більшість їхніх картин, а у вас в Україні майже нічого немає. Бо питають: а де подивитись картину цього художника, якщо він – українець? А ми навіть нічого не можемо показати, бо українське мистецтво перебувало в російських музеях. Особливо шедеври 19-го століття. Така от, на жаль, сумна історія».
Окупанти називають Архипа Куїнджі “російським” художником. Але вони прийшли у його рідне місто, знищили його, зруйнували Художній музей імені Куїнджі, викрали картини. Чи так вони намагаються шанувати пам’ять “свого” художника?
Наразі залишається сподіватися, що після перемоги України вдасться притягнути злодіїв до відповідальності та повернути культурні пам’ятки.
Цікаві факти
Дудл Google
Google створив дудл, присвячений 180-річчю художника Архипа Куїнджі, який народився в Україні і намалював тут десятки всесвітньовідомих картин.
Дудли – це картинки, анімації та ігри на основі логотипу Google, які з’являються на головній сторінці нашого пошуку на честь різних подій, свят та ювілеїв.
Тест: Хто такий Архип Куїнджі
Пройти тест можна за посиланням: https://shotam.info/kuindzhi-ne-nash-tak-vin-zhe-z-donechchyny-chas-diznatysia-komu-naspravdi-nalezhyt-heniy-zhyvopysu-test/
Відео: Архип Куїнджі. Найкращі, найцікавіші картини майстра
джерела:
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Куїнджі_Архип_Іванович
- https://suspilne.media/culture/263328-prometej-ukrainskogo-zivopisu-abo-ak-arhip-kuindzi-nis-u-masi-svitlo/
- https://www.radiosvoboda.org/a/arkhyp-kuyindzhi-ukrayinskiy-khudozhnyk/32930770.html
- https://vogue.ua/article/culture/art/mi-z-ukrajini-5-faktiv-z-zhittya-hudozhnika-arhipa-kujindzhi-51174.html
- https://www.libr.dp.ua/?do=ukrainica&lng=1&id=41&idg=9
- https://metinvest.media/ua/page/arhip-kundzh-ukranskiy-geny-kartin-zhivogo-svtla-
- https://ua.krymr.com/a/foto-krym-u-kartynakh-kuindzhi/31076742.html
- https://www.bbc.com/ukrainian/news-60157599
- https://dn.gov.ua/news/27-sichnya-1841-roku-narodivsya-ukrayinskij-zhivopisec-pejzazhist-arhip-kuyindzhi
- https://ugorod.od.ua/article-ukrajinskij-khudozhnik-arkhip-kujindzh-ckav-fakti-ta-bografja-kulturnogo-djacha
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Список_картин_Архипа_Куїнджі
- https://elle.ua/ludi/novosty/ukrainci-u-sviti-arhip-kuindzhi–odin-z-nayvidatnishih-peyzazhistiv-drugoi-polovini-xix-stolittya-rodom-z-mariupolya/
- https://war-sanctions.gur.gov.ua/stolen/objects/4027
- https://postmark.ukrposhta.ua/poshtovi-marky/arkush-arhyp-kuyindzhi-pislya-grozy-1879
- https://v-variant.com.ua/article/kuindzhi-mariupol-okupatsiia/
- https://www.village.com.ua/village/culture/museum-at-wartime/325877-muzey-kuyinzhi